Український Вектор

vektor

Українська Нація перебуває у революційних умовах і в умовах війни. Закінчення Майдану не означає закінчення революції. Революція триває доти — доки не досягнуто мети, які ставила перед собою революція. Відмова від цього постулату — визнання перемоги контрреволюції. Це перше, що потрібно запам’ятати. Читати далі »


Європа та європейство

vennerЩо таке Європа? Європеєць – хто він? З точки зору геополітики та історії, Європа, передовсім, визначається своїми кордонами. У центрі Європи розташоване «ядро», утворене націями, які з часів Раннього Середньовіччя мали спільну історію. Багатовікова взаємодія цих націй нерідко супроводжувалась конфліктами.

Передовсім, мова йде про держави, що постали на уламках імперії Каролінгів та її довколишніх територій: про ті держави, які за Римським договором (1957) утворили так звану «Європу шести». Далі ми бачимо, як вимальовується наступне коло, що включає в себе атлантичні і північні держави, Східну Європу і Балкани. Нарешті, третє коло привілейованих спілок простягається до Росії. Ми зараз говоримо зовсім не про політичний проект. Читати далі »


Нація як Надродина

nation-familyЗ другої половини ХХ століття «нація» стала чи не найбільш спірним терміном нашого лексикону. Її визначення почали пов’язувати, то з мовою, то з культурою, то з громадянством. Основна проблема таких трактувань в неправильному розумінні функціонування національного організму. Для того, щоб зрозуміти, чим є нація, варто насамперед зрозуміти з чого вона складається. Абсолютна більшість чомусь звикла вважати, що нація складається з людей. Це абсолютно не так. Це все одно як вважати, що стіна складається з цеглин, забуваючи при цьому, що цеглини без цементного розчину, що їх зв’язує, є не стіною, а купою. Зв’язки, які єднають людей для визначення нації є вирішальними. Предтеча українського націоналізму – Тарас Шевченко, дав універсальне визначення національного організму – як спільноти мертвих, живих і ще ненароджених. І між цими мертвими, живими й ще ненародженими цеглинами національного організму зв’язуючим цементом є кров. Читати далі »


Наша Віра (соціал-націоналізм та релігія)

nasha_viraЦього року влада влаштовувала надзвичайно пишні вшанування 1025-річчя хрещення Русі. Наші побратими з «Братства» натомість святкували альтернативну 1700-ту річницю «Готського» хрещення Батьківщини. Набагато менше народу наступного року святкуватиме 50-річчя проповіді Лева Силенка, з якої почалася історія української національної неорелігії – РУН-віри, та 80-річчя одкровення Володимира Шаяна, першого у ХХ столітті українського неоязичницького пророка. Релігія, щонайменше з середньовіччя була надзвичайно важливим фактором суспільного життя і майже до початку ХХ століття слугувала основним фактором національної ідентифікації. Втім абсолютизація релігійного питання нерідко ставала на перешкоді націоналістам у здобутті перемоги. Саме тому ми, українські соціал-націоналісти, маємо розставити всі крапки над «і» і в цьому питанні. Читати далі »


Олег Однороженко. Ідеологія та сучасний політикум


Український характер махновського руху

mahno_4Взагалі питання української складової в махновському русі є доволі заплутаним, бо в ньому існувало дві групи впливу: українці-патріоти, які з часом боротьби проти жидівських ЧК і москальських продзагонів ставали націоналістами та анархісти москальського та жидівського походження, які здебільшого засіли в культвідділі (все ж таки були і чисто анархістські бойові підрозділи та підрозділи, які очолювали ідейні анархісти, але їх кількість губиться серед усієї Революційної Повстанської Армії України) і займалися створенням відозв, газет тощо і були затятими інтернаціоналістами. Дослідження діяльності махновців у державотворенні та дипломатії (дивися нижче) дає право зробити висновок, що махновський рух не був анархістським, але боровся за народовладдя, яке базувалося на місцевому самоврядуванні. Читати далі »


Махновщина не є анархія

mahno«Махновщина не є анархія. Махновська армія не складається з анархістів і не є анархістською армією», — саме так писала в серпні 1920 року головний друкований орган махновців – газета «Путь к свободе».

Щоб розуміти чому Батько, і махновський рух загалом, в кінці свого активного військово-політичного життя повністю змінився варто прояснити особисте відношення Махно і його найближчого оточення до анархістів. Читати далі »


Головні засади побудови української махновської держави

227(8) жовтня — 2 листопада 1919 року відбувся Четвертий з’їзд селян, робітників та повстанців в м. Олександрівськ, на якому були затверджені базові постулати та окремі деталі побудови Південноукраїнської трудової федерації, які були опубліковані.

Щоб не вдаватися до тавтології, розкриємо аспекти побудови нового суспільства, які ще не були жодним чином висвітлені в даній статті. Читати далі »

Наступні »