Соціал-Націоналіст – значить вірний та дієвий
За попередні декілька років націоналістичний рух йшов у напрямку «приземлення», принаймні в ідеологічному плані. Все більше уваги приділялося соціально-економічним та суміжним питанням і менше стало «філософії». Загалом український націоналістичний рух вдало зорієнтувався і отримав певні преференції на хвилі соціальних протестів в Україні, як то 50-тисячні протести підприємців. Приставка «соціал-» у набираючій популярності ідеології українського соціал-націоналізму набула особливо актуального значення, хоч ідеологічні батьки не обмежували цією приставкою якусь соціалку. Читати далі »

Основним символом організованого Соціал-Nаціонального Руху є знак «Ідея Nації». Український Соціал-Nаціоналізм, що являє собою універсальну ідеологію, має стрижнем свого світогляду центральну ідею – Ідею Nації, яка становить для нього головний ціннісний пріоритет. З цього джерела випливають всі основні та другорядні ідеологічні положення Соціал-Nаціоналізму.
Попри без перебільшення шалену рекламу, запущений кілька років тому в прокат кінотеатрів України художній фільм культового актора і режисера (австралійця за походженням) Мела Гібсона «Апокаліпсис», глядацькою публікою був сприйнятим з байдуістю й прохолодою. Неприбутковий для власників глядацьких залів «проект» демонструвався не більше тижня. Але невеликий касовий збір жодним чином не був свідченням низької якості й відсутності вартого для осмислення змісту.
Від ранку до ранку бачимо

Економіка держави тісно пов’язана з усіма векторами державної політики і в тій чи в іншій мірі визначає її військову могутність, зовнішньополітичний вплив, матеріально-побутову культуру тощо. Ступінь розвитку економіки, економічні можливості держави, в свою чергу, залежить від двох чинників: перший – ресурси держави (в тому числі людські, організаційні та інтелектуальні); другий – форма господарювання (яка визначає ефективність використання ресурсів). І якщо перший чинник у певний проміжок часу є сталим та відносно незмінним, то другий залежить від політичної волі керівництва держави. Економічна політика, яка визначає спосіб використання господарських ресурсів є тим матеріальним базисом на якому тримається державна політика та всі її сфери.
Розпад Руського Королівства та інкорпорація його частин у XIV–XV століттях до Польщі, Литви та Угорщини засвідчили невміння українських еліт домовлятися заради збереження незалежності
