За попередні декілька років націоналістичний рух йшов у напрямку «приземлення», принаймні в ідеологічному плані. Все більше уваги приділялося соціально-економічним та суміжним питанням і менше стало «філософії». Загалом український націоналістичний рух вдало зорієнтувався і отримав певні преференції на хвилі соціальних протестів в Україні, як то 50-тисячні протести підприємців. Приставка «соціал-» у набираючій популярності ідеології українського соціал-націоналізму набула особливо актуального значення, хоч ідеологічні батьки не обмежували цією приставкою якусь соціалку. Читати далі »

Основним символом організованого Соціал-Nаціонального Руху є знак «Ідея Nації». Український Соціал-Nаціоналізм, що являє собою універсальну ідеологію, має стрижнем свого світогляду центральну ідею – Ідею Nації, яка становить для нього головний ціннісний пріоритет. З цього джерела випливають всі основні та другорядні ідеологічні положення Соціал-Nаціоналізму. Читати далі »

Попри без перебільшення шалену рекламу, запущений кілька років тому в прокат кінотеатрів України художній фільм культового актора і режисера (австралійця за походженням) Мела Гібсона «Апокаліпсис», глядацькою публікою був сприйнятим з байдуістю й прохолодою. Неприбутковий для власників глядацьких залів «проект» демонструвався не більше тижня. Але невеликий касовий збір жодним чином не був свідченням низької якості й відсутності вартого для осмислення змісту. Читати далі »

Від ранку до ранку бачимо
як зло діється на Русі,
і чекаємо що повернеться до добра.
А такого не буде,
Інакше як сили свої не згуртуємо
І не візьмемо мету одну до мислі нашої
То бо глаголить нам глас праотців.
(«Велесова книга»)

В основі будь-якого творчого акту лежить ідея, ґрунтовне осмислення, натхнення. Ідея через Творця-Деміурга прагне до завершеності, прагне до кінцевої мети, прагне до свого втілення в життя. Лише жидівський «інтелект» Бернштейна міг сформулювати тезу – «Мета-ніщо, рух-все». Саме цю тезу втілюють його одноплемінники у щурячій гонитві за грошима. «Рух-все»- це рух сучасного українського політикуму, рух в нікуди, без мети і спрямування. Рух, що прикривається кольоровими та мерехтливими, але від того не менш пустими та беззмістовними обгортками «європейського вибору», «економічної стабілізації», «толерантності». Читати далі »

ІІ-й Зимовий похід, званий також Листопадовим рейдом 1921 р., став останньою у добу І Визвольних змагань 1917-1921 рр. відчайдушною спробою українських вояків збройним шляхом здобути незалежність України. Фактично беззбройна українська армія пройшла з боями від Поділля до Дніпра по території з багатократною збройною перевагою противника. Похід закінчився трагічною поразкою під містечком Базар на Житомирщині, де були розстріляні всі 359 полонених українці, що відмовилися скоритися більшовикам і дали приклад стійкості поколінням майбутніх бійців за Україну. Читати далі »

Як і на всіх рівнях буття живих організмів між суспільними об’єднаннями усіх історичних форм завжди точиться боротьба. Починаючи від первісних племен і закінчуючи державами-імперіями – всі великі суспільні об’єднання прагнуть до домінування. Зовнішня політика кожної держави є реалізація заходів направлених на домінування. Хоча, кажучи про сьогоднішню Україну можна стверджувати, що зовнішня політика спрямована не на домінування, а на елементарне виживання (причому виживання окремої купки людей, яка зараз при владі). Україна сьогодні є об’єктом панування і впливу інших держав. Читати далі »

Економіка держави тісно пов’язана з усіма векторами державної політики і в тій чи в іншій мірі визначає її військову могутність, зовнішньополітичний вплив, матеріально-побутову культуру тощо. Ступінь розвитку економіки, економічні можливості держави, в свою чергу, залежить від двох чинників: перший – ресурси держави (в тому числі людські, організаційні та інтелектуальні); другий – форма господарювання (яка визначає ефективність використання ресурсів). І якщо перший чинник у певний проміжок часу є сталим та відносно незмінним, то другий залежить від політичної волі керівництва держави. Економічна політика, яка визначає спосіб використання господарських ресурсів є тим матеріальним базисом на якому тримається державна політика та всі її сфери. Читати далі »

Розпад Руського Королівства та інкорпорація його частин у XIV–XV століттях до Польщі, Литви та Угорщини засвідчили невміння українських еліт домовлятися заради збереження незалежності Читати далі »