Національний Герой

Виховний фон росту Героїв не є інший від фону всього громадянства. Лише в них є вміння належно вглиблюватись й добачати етичні вартості. Є в них сильна напруга волі, глибоке сприйняття і органічне засвоєння й витворення (з власного почину) в особі етичних максим, фанатичне захоплення ідеєю, беззастережне впровадження її в життя, всупереч всім небезпекам і перешкодам. Героїзм – це наслідок ідеалізму. Це не тільки потенційна позиція, а реальна дія в житті, це прояв ідеалізму в чині, реальний прояв ідейности й етичности, перед обличчям найгрізнішої небезпеки для індивідуального життя. Заповнити силою своєї волі прірву між реально-можливим і бажаним, між метою і засобами, коли приходиться ризикувати життям – це змагання Героя. Читати далі »

Провідництво

Право вести треба здобувати за всякого спротиву умов здобути. Націоналісти мусять хотіти стати провідниками, а не чекати вибору. Бо вибирати провідника можна там, де всі рівні. Дійсність не знає такого стану, тому вибирані провідники відчувають своє право, як накинений тягар; вони бояться самостійно рішати, а тому не ведуть, а заводять.

Провідник вибирає себе сам тим, що збуджує до себе найбільше довір’я на основі своїх визначних чинів. Читати далі »

Микола Сціборський: Націократія заперечує принцип класової боротьби

Соціяльний поділ внутрі нації — це конечність, створювана розвитком суспільно-виробничих відносин. Соціяльні групи (або як їх називають — класи) нації — це органічні спільноти, що в кожному даному історичному періоді надають структурі. суспільства конкретних форм і означають її завдання.

Проблема соціяльного поділу нації є надзвичайно складною й многогранною. Її неможливо розрішувати ані методами класової реакції, що намагається здержати розвиток суспільно-політичних і господарських відносин (як це робить сучасний капіталізм), ані вузькоглядними доґмами перманентної класової війни (як це робить комуно-соціялізм). Читати далі »

Підвалини святогляду. Без світогляду немає програми

Спочатку звернемо увагу, як ми дивимось на світ і гру його сил. Беремо за підвалини те, що найбільш питомо Українцям. У своїх піснях, обрядах і звичаях висловив його Український Народ. Дослідник бачить у цих поняттях велике споріднення з іранськими релігійними течіями. Світогляд цей відповідає світоглядові цілої центрально-європейської раси, представником якої є Український Народ.

Як уявляємо світ і обов’язки людини? Читати далі »

Імперіалізм як підстава існування Нації

Кожна нація безнастанно побільшує свої духовні та фізичні сили, перебуваючи в стані невпинного зростання. Коли ці вияви не проявляються, то це є доказом, то дана нація вже перебуває на шляхах упадку та деґрадації. Відповідно до цього зростання, перед кожною нацією стає завдання здобуття тих загальних засобів, що для свого насичення й скріплення вимагає її організм. До певного часу ці середники здобуваються інтенсивним використанням внутрішніх ресурсів, але врешті приходить пора, коли вони стають невистачаючими. Читати далі »

9 лютого виповнюється 90 років з дня повстання ув’язнених Холодноярських отаманів в Лук’янівській тюрмі

«Сиділи в двох камерах. Надвір їх не випускали, двері відмикали, лише щоб їжу подати та “параші” забрати.
Одного ранку дозорець відчинив двері й подав бак із окропом до камери, де самі главарі сиділи. Котрийсь прийняв бак і раптом вилив окріп дозорцеві на голову. Втягнули його до камери, забрали ключі, револьвер, вдушили і – на коридор. Відімкнули другу камеру і всі разом – вниз. На сходах скрутили ще одного дозорця – і так, що той і не писнув. Читати далі »

Микола Сціборський- державник, воїн і провидець. 70-тій річниці з дня загибелі М.Сціборського присвячується

Коли сьогодні йде мова про попередників українського соціал-націоналізму, про тих , хто заклав ідейний фундамент нашого руху, перш за все спливає ім’я Миколи Сціборського. Ім’я людини, яка ввела у ідейну та політичну площину, під назвою націократія, те що сьогодні набуло форми соціал-націоналізму. Творчий спадок Сціборського став основою ідеології організованого соціал-націоналізму та українською альтернативою нав’язуванню чужинських ідей. Читати далі »

Юліус Евола: Про таємницю занепаду

Того, хто відмовився від раціоналістичного міфу «прогресу» та тлумачення історії як неперервного позитивного розвою людства, поступово притягуватиме світоглядна думка, властива всім великим традиційним культурам, в центрі якої пам’ять про процес занепаду, повільного завмирання чи руйнації давнього вищого світу. Заглиблюючись в нове (і старе) тлумачення, ми натрапимо на різні проблеми, основна з яких – це таємниця занепаду. Читати далі »