Кров
З другої половини ХХ століття «нація» стала чи не найбільш спірним терміном нашого лексикону. Її визначення почали пов’язувати, то з мовою, то з культурою, то з громадянством. Основна проблема таких трактувань в неправильному розумінні функціонування національного організму. Для того, щоб зрозуміти, чим є нація, варто насамперед зрозуміти з чого вона складається. Абсолютна більшість чомусь звикла вважати, що нація складається з людей. Це абсолютно не так. Це все одно як вважати, що стіна складається з цеглин, забуваючи при цьому, що цеглини без цементного розчину, що їх зв’язує, є не стіною, а купою. Зв’язки, які єднають людей для визначення нації є вирішальними. Предтеча українського націоналізму – Тарас Шевченко, дав універсальне визначення національного організму – як спільноти мертвих, живих і ще ненароджених. І між цими мертвими, живими й ще ненародженими цеглинами національного організму зв’язуючим цементом є кров. Читати далі »
Коли ми чуємо про традиційну сім’ю, то асоціативний ряд наштовхує пригадувати мітинги консерваторів проти одностатевих шлюбів та інших збочень. Моральна сторона однозначно важлива, але завдяки тому, що більшість консерваторів зациклені на цій самій моральній стороні суспільство забуває (а ліберальне лобі лише цьому сприяє) про економічне підґрунтя традиційної сім’ї, яка є одним із стовпів розвитку народного державного організму. Читати далі »
Позитивна демографія — перша ознака здорового народного організму. Життя кожної Нації полягає у її безмежному розширенні у кількості, якості, просторі та часі. Це зумовлено самою її природою як власне природної живої спільноти. Кожна Нація є сумою поколінь від минулого до майбутнього. Безсмертя Нації можна досягнути лише одним шляхом, а саме постійним існуванням майбутніх поколінь. Читати далі »
“Народ України”, “багатонаціональний народ України”, “російськомовне населення”, “народи України”, “українці російського та єврейського походження”, “какая разница какой национальности человек”, “український народ – це не тільки українці”… Читати далі »
Коли існував Совєцький Союз з його інтернаціональною ідеєю, відповідно панувала й егалітарна концепція: зрівняння всіх людей. Концепція обмежувала свободу людини і гальмувала суспільний прогрес. У цивілізованому суспільстві не може бути й мови про рівність тому, що люди за своєю природою можуть бути хіба що подібними. Ми не зробимо добра істоті, біологічно ідентичній людині, назвавши її власне людиною. Адже «сонце допомагає бачити здоровим очам і завдає болю хворим» (Абу-ль-Фарадж). Буде справедливо називати «недолюдиною» істоту, подібну до людини, якщо в її душі панує необмежений потяг до руйнування, примітивна заздрість, неприкрита підлість. Отже, не все, що має людський вигляд, рівне. Поняття «справжня людина» адекватне поняттю «людина». Будь-яка істота або є людиною, або не є нею. Читати далі »
Одне з найпоширеніших упереджень – мовляв поблажливість щодо мігрантів, активний антирасизм, позитивна дискримінація тощо – відповідають “європейській гуманістичній традиції”. Ніби то “права людини”, незаконно приписані цій гуманістичній традиції, протистоять небезпекам тиранії і фашизму, які несуть у собі доктрини національної або етнічної преференції. Насправді відбулася незаконне привласнення традиції. “Права людини” – це не більше ніж спотворена подоба класичного гуманізму. Читати далі »
Українська раса – це раса солідаристів, яких суспільний ідеал – група, а не індивідуальність. Найприродніше місце українця – це перебування в групі, а ніколи – поза групою. В групі розвивається він найліпше. Українське суспільство було, є і буде як образ взаємовідносин груп. Тому нема іншої дороги до організації української раси, як тільки укладання взаємовідносин українських груп. Ніяка імпровізація, ніякий експромт-історія, лишень – договір груп як вияв одности характеру раси. Читати далі »
Розглядаючи спектр правих політичних сил України ми бачимо не меншу, а то й більшу їх ідейну різноманітність у порівнянні як з «лівими», так і з «центристами». У даній статті навмисно не будемо торкатися розгляду ідеологічних систем іншого ідейного поля, лише ідеологій, які можна назвати «правими». Не будемо розглядати ідейні відмінності різних організацій, а розглянемо конкретні, так би мовити, пункти програми. Читати далі »
Наступні »
