Ієрархія
Взагалі питання української складової в махновському русі є доволі заплутаним, бо в ньому існувало дві групи впливу: українці-патріоти, які з часом боротьби проти жидівських ЧК і москальських продзагонів ставали націоналістами та анархісти москальського та жидівського походження, які здебільшого засіли в культвідділі (все ж таки були і чисто анархістські бойові підрозділи та підрозділи, які очолювали ідейні анархісти, але їх кількість губиться серед усієї Революційної Повстанської Армії України) і займалися створенням відозв, газет тощо і були затятими інтернаціоналістами. Дослідження діяльності махновців у державотворенні та дипломатії (дивися нижче) дає право зробити висновок, що махновський рух не був анархістським, але боровся за народовладдя, яке базувалося на місцевому самоврядуванні. Читати далі »
Коли ми чуємо про традиційну сім’ю, то асоціативний ряд наштовхує пригадувати мітинги консерваторів проти одностатевих шлюбів та інших збочень. Моральна сторона однозначно важлива, але завдяки тому, що більшість консерваторів зациклені на цій самій моральній стороні суспільство забуває (а ліберальне лобі лише цьому сприяє) про економічне підґрунтя традиційної сім’ї, яка є одним із стовпів розвитку народного державного організму. Читати далі »
Право вести треба здобувати за всякого спротиву умов здобути. Націоналісти мусять хотіти стати провідниками, а не чекати вибору. Бо вибирати провідника можна там, де всі рівні. Дійсність не знає такого стану, тому вибирані провідники відчувають своє право, як накинений тягар; вони бояться самостійно рішати, а тому не ведуть, а заводять.
Провідник вибирає себе сам тим, що збуджує до себе найбільше довір’я на основі своїх визначних чинів. Читати далі »
Від пересічних громадян часто можна почути скиглення з приводу того, що вони в черговий раз обрали не того кандидата. Абсолютна більшість нашого оточення твердо знає, що вивести їх з сьогоднішнього злиденного животіння може тільки хтось єдиний, сильний і вольовий. Той, кого прийнято називати коротким, але змістовним словом «Вождь». Читати далі »
Ідеологія ДСУ охоплює інтереси не соціальної чи партійної групи, верстви чи класу, а інтереси Нації. Політична ідеологія ДСУ – націократична. Об’єднання прагне до побудови націокротичної держави, джерелом влади якої буде УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ.
Нація – головне поняття політичної філософії ДСУ. Права та інтереси нації – головні критерії наших дій. Держава правочинна тоді, коли керується інтересами Української Нації. Завдання держави – служити Нації, бути могутнім інструментом її політичного та духовного самоствердження, її історичної творчості. Влада Української Нації гарантуватиме й права кожного члена цієї великої спільноти. Читати далі »
Провідна верства
Справжня провідна верства – «черпає закон з себе». Вона створює Порядок, оскільки сама є Порядком. Порядок – це сутність її внутрішньої природи. Тому істинна влада завжди йде попереду права. Іншими словами не суспільний договір творить закони, а еліта і її вподобання, що випливають з її єства. Читати далі »
Природа держави. В чому її сутність, в чому її сила? Що штовхає людину служити ідеї держави? Корисливий розрахунок, сліпа віра, несвідоме стремління до чогось? До чого? Можна описувати масу теорій, розмірковувати про стійкий розвиток, соціальний прогрес, базис, надбудову… Але як пояснити ту радість від одного факту зростаючої міці своєї держави і депресію від усвідомлення її слабкості? Читати далі »
У людей є тільки два типи взаємин: аргумент і сила. Якщо ви хочете, щоб я зробив щось для Вас, Ви можете або переконати мене аргументами або змусити мене виконати ваші вказівки під загрозою або впливом сили. Будь-які, без винятку, людські взаємини потрапляють в одну з двох категорій відносин. Аргумент або сила, от і все. Читати далі »
Наступні »
Взагалі питання української складової в махновському русі є доволі заплутаним, бо в ньому існувало дві групи впливу: українці-патріоти, які з часом боротьби проти жидівських ЧК і москальських продзагонів ставали націоналістами та анархісти москальського та жидівського походження, які здебільшого засіли в культвідділі (все ж таки були і чисто анархістські бойові підрозділи та підрозділи, які очолювали ідейні анархісти, але їх кількість губиться серед усієї Революційної Повстанської Армії України) і займалися створенням відозв, газет тощо і були затятими інтернаціоналістами. Дослідження діяльності махновців у державотворенні та дипломатії (дивися нижче) дає право зробити висновок, що махновський рух не був анархістським, але боровся за народовладдя, яке базувалося на місцевому самоврядуванні. Читати далі »
