Провідна верства
Справжня провідна верства – «черпає закон з себе». Вона створює Порядок, оскільки сама є Порядком. Порядок – це сутність її внутрішньої природи. Тому істинна влада завжди йде попереду права. Іншими словами не суспільний договір творить закони, а еліта і її вподобання, що випливають з її єства. Читати далі »
Світова економічна криза, глибоко запхнувши руку до наших кишень, трохи не перевернула нашу свідомість. У наших головах ненароком з’явилися крамольні думки про слабкість капіталізму, недоречність лібералізму і негативну роль кредитування. Але блакитні екрани нас твердо запевнили, що вже все гаразд – криза минула. Ми повірили, але шлунок все одно не покидає відчуття порожнечі. Нас запевнили, що це всього лише наслідок кризи і щоб він минув – варто не сидіти без діла. Ми повірили – і пішли робити на кілька робіт по кілька змін. Грошей на нормальне життя все одно не вистачає, але з блакитного екрану нас повідомили, що немає чого хвилюватися – це всього лише наслідки кризи. Головне, що вона вже минула, а робити у такому напруженому темпі треба, щоб запобігти її новій хвилі. Ми працюємо, бо розуміємо, що немає іншого виходу. Так треба. Читати далі »
Криза економічна і криза політична, криза культурна і криза духовна, криза суцільна. Сьогодні у кожного, навіть найбільш тугодумного, нашого співгромадянина починає закрадатися думка, що з нашою державою щось не те. Чорношкірі українці, гомосексуалісти-усиновлювачі, професійні мітингувальники, недоторкані злочинці – все це було темами для анекдотів ще на початку 1990-х, а вже у 2000-х стало банальною буденністю. Читати далі »
Психологія політичних організацій охоплює велике коло явищ: особливості характеру людей, які беруть участь у діяльності суспільно-політичного руху, психологію організації і діяльності руху, ідеології членства організації та організації в цілому тощо. З історії видно, що кожен суспільно-політичний рух вирізняється особливостями психології членства цього руху. Це проявляється, як на індивідуальному так і на груповому рівнях. Людина бере участь у діяльності певної політичної організації не тільки через свої ідеологічні переконання, але й через особливості характеру. В свою чергу й політичні погляди в значній мірі визначаються психологічними рисами людини. Читати далі »
У статті досліджено концептуальні витоки програми «нового націоналізму» Ернста Юнґера, який бере початок у «переживанні війни» (Кriegserlebnis) «нового людського типу» та явищі фронтового братства, а також розкрито зміст цієї новизни щодо класичних модерних ідеологій та сусідніх політичних рухів міжвоєнної Німеччини.
Ернст Юнґер не випадково увійшов в аннали філософії політики саме під іменем «консервативного революціонера», а не, скажімо, «націоналіста», попри той факт, що на зорі своєї літературної, тоді також і політичної, кар’єри, він визначав своє ідейне кредо саме таким чином («ми називаємо себе націоналістами й не боїмося викликати ненависть неосвіченої та освіченої черні, всіх цих опортуністів духу та матерії») [21, с. 54]. Підставами такої атрибуції, звичайно, варто вважати те, що Юнґер вже у ваймарські роки зарекомендував себе як автора програми так званого «нового націоналізму». Читати далі »