Взагалі питання української складової в махновському русі є доволі заплутаним, бо в ньому існувало дві групи впливу: українці-патріоти, які з часом боротьби проти жидівських ЧК і москальських продзагонів ставали націоналістами та анархісти москальського та жидівського походження, які здебільшого засіли в культвідділі (все ж таки були і чисто анархістські бойові підрозділи та підрозділи, які очолювали ідейні анархісти, але їх кількість губиться серед усієї Революційної Повстанської Армії України) і займалися створенням відозв, газет тощо і були затятими інтернаціоналістами. Дослідження діяльності махновців у державотворенні та дипломатії (дивися нижче) дає право зробити висновок, що махновський рух не був анархістським, але боровся за народовладдя, яке базувалося на місцевому самоврядуванні. Читати далі »
Виховний фон росту Героїв не є інший від фону всього громадянства. Лише в них є вміння належно вглиблюватись й добачати етичні вартості. Є в них сильна напруга волі, глибоке сприйняття і органічне засвоєння й витворення (з власного почину) в особі етичних максим, фанатичне захоплення ідеєю, беззастережне впровадження її в життя, всупереч всім небезпекам і перешкодам. Героїзм – це наслідок ідеалізму. Це не тільки потенційна позиція, а реальна дія в житті, це прояв ідеалізму в чині, реальний прояв ідейности й етичности, перед обличчям найгрізнішої небезпеки для індивідуального життя. Заповнити силою своєї волі прірву між реально-можливим і бажаним, між метою і засобами, коли приходиться ризикувати життям – це змагання Героя. Читати далі »
Все те добре, що добре для блага, сили й розвитку моєї Nації; все те зле, що цю силу й розвиток послаблює. (Микола Сціборський, Заступник Голови Проводу і головний ідеолог дорозкольної ОУН)
Мілітаристичний світогляд ушляхетнює життя, покликаючи в ньому: відвагу, мужність, вояцьку товариськість, почуття вищого обов’язку і честі. (Олег Ольжич, Голова Проводу ОУН (мельниківців) в Україні)
Обов’язком кожного українця є підпорядковувати свої особисті справи та ціле життя своє інтересам і добру нації. (Степан Бандера, Голова Революційного Проводу ОУН(бандерівців)) Читати далі »
Позитивна демографія — перша ознака здорового народного організму. Життя кожної Нації полягає у її безмежному розширенні у кількості, якості, просторі та часі. Це зумовлено самою її природою як власне природної живої спільноти. Кожна Нація є сумою поколінь від минулого до майбутнього. Безсмертя Нації можна досягнути лише одним шляхом, а саме постійним існуванням майбутніх поколінь. Читати далі »
Соціяльний поділ внутрі нації — це конечність, створювана розвитком суспільно-виробничих відносин. Соціяльні групи (або як їх називають — класи) нації — це органічні спільноти, що в кожному даному історичному періоді надають структурі. суспільства конкретних форм і означають її завдання.
Проблема соціяльного поділу нації є надзвичайно складною й многогранною. Її неможливо розрішувати ані методами класової реакції, що намагається здержати розвиток суспільно-політичних і господарських відносин (як це робить сучасний капіталізм), ані вузькоглядними доґмами перманентної класової війни (як це робить комуно-соціялізм). Читати далі »
Взагалі питання української складової в махновському русі є доволі заплутаним, бо в ньому існувало дві групи впливу: українці-патріоти, які з часом боротьби проти жидівських ЧК і москальських продзагонів ставали націоналістами та анархісти москальського та жидівського походження, які здебільшого засіли в культвідділі (все ж таки були і чисто анархістські бойові підрозділи та підрозділи, які очолювали ідейні анархісти, але їх кількість губиться серед усієї Революційної Повстанської Армії України) і займалися створенням відозв, газет тощо і були затятими інтернаціоналістами. Дослідження діяльності махновців у державотворенні та дипломатії (дивися нижче) дає право зробити висновок, що махновський рух не був анархістським, але боровся за народовладдя, яке базувалося на місцевому самоврядуванні. Читати далі »
