Ієрархія


Кадрова політика організованого соціал-націоналізму

1. Суть і завдання кадрової політики СNА

Для того, щоб побудувати нове соціал-націоналістичне суспільство на принципах Порядку, Добробуту та Справедливості, Соціал-Nаціональна Асамблея має бути взірцем для оточення. Забезпечення дотримання внутрішньо організаційних принципів ієрархічності і, разом з тим, побратимства, високої ідейності членства, монолітності здійснюється через кадрову політику. Читати далі »


Правда полягає в тому, що люди втомилися від свободи

Передмова Сергія Чаплигіна:

Доктрина Фашизму” (“La dottrina del fascismo”) є основною книгою з ідеології Італійського Фашизму, написаною Беніто Муссоліні.
Дехто приписує авторство “Доктрина Фашизму” Джованні Джентіле – видному італійському філософові-гегельянцю та державному діячеві, який випустив в 1929 році книгу “Походження й доктрина фашизму” (“Origini e dottrina del fascismo”), але втім авторство все таки залишається за Дуче. Читати далі »


«Новий націоналізм» Ернста Юнґера як метафізичний кодекс «нового людського типу»

У статті досліджено концептуальні витоки програми «нового націоналізму» Ернста Юнґера, який бере початок у «переживанні війни» (Кriegserlebnis) «нового людського типу» та явищі фронтового братства, а також розкрито зміст цієї новизни щодо класичних модерних ідеологій та сусідніх політичних рухів міжвоєнної Німеччини.

Ернст Юнґер не випадково увійшов в аннали філософії політики саме під іменем «консервативного революціонера», а не, скажімо, «націоналіста», попри той факт, що на зорі своєї літературної, тоді також і політичної, кар’єри, він визначав своє ідейне кредо саме таким чином («ми називаємо себе націоналістами й не боїмося викликати ненависть неосвіченої та освіченої черні, всіх цих опортуністів духу та матерії») [21, с. 54]. Підставами такої атрибуції, звичайно, варто вважати те, що Юнґер вже у ваймарські роки зарекомендував себе як автора програми так званого «нового націоналізму». Читати далі »


Зло через призму соціал-націоналізму

Коли людина чи цивілізація починають боротися не за, а лише проти, коли за мету ставлять не побудову, а лише руїну – це і є перманентне зло. Саме тому соціал-націоналізм змагається не проти, а за. За розбудову соціального суспільства, за побудову української держави-нації. Добро будує і тільки добро має монополію на творчість. Зло здатне тільки руйнувати, і зло позбавлене творчої потенції. Український соціал-націоналізм є не тільки останньою надією білої раси та української нації на існування, а й – єдиною надією на порятунок «людини» як носія Божественного Духу. Читати далі »


Шість постулатів фашистівського соціалізму

Стаття є певним відображенням економічної сторони ряду правих режимів минулого століття. Місцями вона є суперечлива, але безсумнівно є цікавою та пізнавальною.

«Фашистівський соціалізм» – назва роману написаного Дрійо ля Рошелем. Фашистівський соціалізм, втім, був значною мірою символічним, оскільки це більшою мірою ідея, аніж просто перелік фактичних досягнень. Читати далі »


Економічна свідомість

Стаття нашого побратима добре ілюструє прагнення соціал-націоналістів бачити Українську Державу народним організмом, де економіка органічно виходить із головних принципів буття Нації. Релігійність деяких аргументів використані найперше для порівняння Читати далі »


Війна на три фронти

b12Які причини деградації українського суспільства? Відсутність національно спрямованої політики, нівелювання расового питання й капіталістичний світогляд. Щоб зупинити розлад суспільства – необхідно акцентувати увагу на цих трьох позиціях. Боротьба за відстоювання інтересів суспільства умовно буде названа «фронтом». Соціал-націоналізм має фронт расових змагань, фронт національних змагань і фронт особистісний (світогляд людини). Читати далі »


Два ментальних типи українців

Досить поширеною помилкою науковців і політиків сьогодення є отожненя типу «українця» лише із одним із двох ментальних типів українців. Чому їх саме два і які вони ці типи? Не слід плутати ці типи із дуадою: «еліта нації – вся нація». У процентному співвідношенні еліта представляє себе у складі нації не більш як 5%. Цього проценту звісно замало для виділення типу ментальності. Отже щодо типів – їх два. Це «народницький» тип. І це «державницький» тип. Читати далі »

« Попередні - Наступні »