«Махновщина не є анархія. Махновська армія не складається з анархістів і не є анархістською армією», – саме так писала в серпні 1920 року головний друкований орган махновців – газета «Путь к свободе».
Щоб розуміти чому Батько, і махновський рух загалом, в кінці свого активного військово-політичного життя повністю змінився варто прояснити особисте відношення Махно і його найближчого оточення до анархістів. Читати далі »
27(8) жовтня – 2 листопада 1919 року відбувся Четвертий з’їзд селян, робітників та повстанців в м. Олександрівськ, на якому були затверджені базові постулати та окремі деталі побудови Південноукраїнської трудової федерації, які були опубліковані.
Щоб не вдаватися до тавтології, розкриємо аспекти побудови нового суспільства, які ще не були жодним чином висвітлені в даній статті. Читати далі »
Виховний фон росту Героїв не є інший від фону всього громадянства. Лише в них є вміння належно вглиблюватись й добачати етичні вартості. Є в них сильна напруга волі, глибоке сприйняття і органічне засвоєння й витворення (з власного почину) в особі етичних максим, фанатичне захоплення ідеєю, беззастережне впровадження її в життя, всупереч всім небезпекам і перешкодам. Героїзм – це наслідок ідеалізму. Це не тільки потенційна позиція, а реальна дія в житті, це прояв ідеалізму в чині, реальний прояв ідейности й етичности, перед обличчям найгрізнішої небезпеки для індивідуального життя. Заповнити силою своєї волі прірву між реально-можливим і бажаним, між метою і засобами, коли приходиться ризикувати життям – це змагання Героя. Читати далі »
Офіційна історія привчила нас до сприйняття історичної ролі Нестора Махно як затятого борця проти усіх – білих, червоних і жовто-блакитних(хоча в певний момент махновський рух і сам почав битися під жовто-блактиними прапорами). Історики ніколи не переставали віддавати шану Махно як полководцю, як військовому організатору, як мотиватору та оратору, при цьому наче навмисно обминаючи його діяльність щодо творення автентичного і нового на той час суспільного ладу.
Отож в цій статті ви зможете побачити іншого Махно, людину, яку мільйони українських чоловіків і жінок, незалежно від віку, наділили найавторитетнішим зі звань – «Батько», що також відповідає козацьким традиціям: батько-отаман, батько-гетьман.
Ви побачите інший махновський рух, не анархістів-інтернаціоналістів, не авантюристів і розбишак, а рух, який справджував надії і сподівання українського селянства – каркасу Української Nації початку ХХ сторіччя, рух, який на свій стяг боротьби помістив найзаповітніші мрії українців – Волю і Землю. Читати далі »
Сучасна молодь, вихована на дегенеративній культурі, поводить себе відповідно. Влаштувавши нещодавно публічний захід, направлений на популяризацію традиційної української культури стикнувся з дуже неприємними явищами, притаманними сучасній молоді. Я зараз кажу про апатичність і егоїстичність сучасної молоді. Та псевдокультура, котра насильницьким шляхом нав’язувалась нашій нації злочинною системою комуністичного строю, а опісля цього дегенеративним «демократичним» режимом «нарешті» дала плоди. Дала плоди в вигляді повного морального розкладу нашого суспільства і особливо його перспективнішої частини – молоді. Для підтвердження моїх слів не треба дорого стоячих статистичних досліджень, достатньо лише декілька хвилин приділити розмові з пересічним представником нового покоління українців. Читати далі »
Коли ми чуємо про традиційну сім’ю, то асоціативний ряд наштовхує пригадувати мітинги консерваторів проти одностатевих шлюбів та інших збочень. Моральна сторона однозначно важлива, але завдяки тому, що більшість консерваторів зациклені на цій самій моральній стороні суспільство забуває (а ліберальне лобі лише цьому сприяє) про економічне підґрунтя традиційної сім’ї, яка є одним із стовпів розвитку народного державного організму. Читати далі »
Пенсії на території України з’являлися і зникали. В часи Російської Імперії пенсії були лише у держслужбовців і то за найменший проступок вислугу років могли анулювати. Після приходу до влади більшовиків і ці пенсії були скасовані. Закон про пенсії вийшов в 1956 року і забезпечував пенсіями виключно жителів міст, а через десяток років — жителів сіл. Тобто половину свого існування совєцький соціалістичний союз пенсій не мав. Це стало з часом однією з причин падіння народжуваності. Читати далі »
Право вести треба здобувати за всякого спротиву умов здобути. Націоналісти мусять хотіти стати провідниками, а не чекати вибору. Бо вибирати провідника можна там, де всі рівні. Дійсність не знає такого стану, тому вибирані провідники відчувають своє право, як накинений тягар; вони бояться самостійно рішати, а тому не ведуть, а заводять.
Провідник вибирає себе сам тим, що збуджує до себе найбільше довір’я на основі своїх визначних чинів. Читати далі »