Дорогий друже! Уважності й зібраності вимагають спокійні часи. Бо, коли прийде період протистояння і конфліктів, природа сама пробудить в нас приспані можливості. Зараз, в нібито “золотий вік” для Західної Європи, вона, як і Європа в цілому, стоїть на порозі якнайбільших випробувань. “Не спіть” – вчать нас священні книги, але саме в часі спокою і матеріального благополуччя дух найбільше схильний до сну. Приспані духовно, жителі Західної Європи ризикують одного дня прокинутися серед вогню і крові, хаосу і масових безчинств.

Історія бажає ще раз випробувати на міцність європейську цивілізацію. Занепад її був би згубним для всього людства. Адже коли подивитися неупереджено, саме Європа стала творцем усіх здобутків в економіці, політиці, науці і культурі, якими користуються жителі нашої планети. Вклад Сполучених Штатів і Канади в загальнолюдський прогрес треба розглядати знову ж таки як вклад Європи. Оскільки і Сполучені Штати, і Канада вийшли з європейської традиції і є своєрідним продуктом європейської цивілізації.

Що таке “не Європа”, особливо гостро відчули ми, українці. Як крайній форпост Європи на сході, ми упродовж віків за нашими східними кордонами бачили величезний простір “не Європи”. Періодично хвилі експансії, які виходити з цього простору, встановлювали в Україні свої порядки, і тоді що таке “не Європа” бачили не тільки наші очі, а й відчували наші тіла.

Сучасну Європу можна порівняти з островом, на якому панують порядок, прогрес і стабільність серед неспокійного африканського, азіатського, латиноамериканського моря. Ті віддалені на тисячі кілометрів від Європи зони стабільності, порядку і прогресу в Австралії, Новій Зеландії, Північній Америці – продукт одного джерела. Європу не можливо зруйнувати ззовні, але можна підірвати зсередини. Спільна Європа – це міна сповільненої дії, яка обов’язково вибухне, і, вибухнувши, зсередини зможе зруйнувати все те, що творилося упродовж тисячоліть. Мій європейський друже! Хто-хто, а українці добре знають, що таке спільність, яку пробують довести до повної єдиності, і чим це все закінчується.

Народи колишньої Югославії своїми жертвами і своєю кров’ю попереджають про можливість ще більших жертв і ще більшої крові. Є межа, до якої можна об’єднуватися. Безперечно, мають сенс слова древніх мислителів, що кожне явище, досягнувши своєї межі, за нею перетворюється на свою протилежність. Те, що було доб¬ром, стане злом, те, що було мирним, стане агресивним, те, що об’єднувало стане роз’єднувати. Сучасна Європа досягла цієї межі. І цю форму, в якій вона зараз існує, цей ступінь об’єднання потрібно тільки наповнювати все новим і новим змістом. Але зміна форми, поглиблення інтеграційних процесів – це перший крок за межу, де дане явище почне перетворюватися на протилежність. Повне об’єднання обов’язково з часом призведе до домінування одного народу над іншими, спільні збройні сили обов’язково з ча¬сом стануть інструментом сильнішого в цьому об’єднанні, вільні міграційні процеси призведуть до міжнаціональних конфліктів, спочатку на побутовому, а згодом і на політичному рівнях.

Мій європейський товаришу, повір, все це ми вже пройшли, а на вас, жителів Західної і Центральної Європи, якщо ви зробите невірний крок, все це ще тільки чекає. Європа як блок держав, побудованих на етнічній основі, які координують свої дії і спільно виступають, реагуючи на різноманітні події в житті світового співто¬вариства це та золота середина, якої потрібно дотримуватися. Недостатня інтеграція Східної Європи в загальноєвропейський процес як і надмірне об’єднання Західної Європи, буде відхилен¬ням від цієї середини, що призведе до згубних, а в майбутньому – і до трагічних наслідків. Мій європейський друже, своєю безтурботністю ти нагадуєш людей, які жили в Російській імперії в переддень революції 17-го року, в Молдавії, на Кавказі чи в Югославії ще за день до війни. Твоя безтурботність породжена ілюзією стабільності європейських політичних структур. Невже життя ще не навчило тебе, що так, як є сьогодні, не обов’язково буде завтра.

Розпад СРСР і у недалекому майбутньому Російської Федерації суттєво змінить картину світу. Але дезінтеграція Сполучених Штатів як держави (що може зараз здатися фантастикою) картину світу змінить докорінно. Расові конфлікти в Лос-Анджелесі і в Нью-Йорку лише перші ластівки, і оскільки конфлікти ці виникли на етнічному грунті, зупинити їх вже ніхто не зможе. І якщо ми вступаємо у період великих змін і випробувань, то нам необхідно, не вдаючись до надмірної або недостатньої інтеграції, побудувати наш європейський дім. А також повернутися до наших духовних джерел, з яких постала Європа. Нам потрібно знову згадати того римського солдата, “кістки якого знайшли перед брамою в Помпеї, котрий вмер тому, що на початку виверження Везувію його забули зняти з варти. В цьому велич, це значить мати гідність раси, цей чесний кінець є єдине, чого не можна відібрати у людини”. (Освальд Шпенглер).

Ярослав АНДРУШКІВ

СОЦІАЛ НАЦІОНАЛІСТ    19 листопада, 1994 року

Українські Орієнтири

Share and Enjoy

  • Facebook
  • Twitter
  • VKontakte
  • Google Plus