Пропонуємо вашій увазі перекладену Мережевим виданням «Рід» статтю Zentropa «Нації?».  Адміністрація навмисне змінила назву, натякаючи на певну різницю в термінології, хоч загальне бачення є однаковим. Згадувані в статті сучасні «національні держави» розуміють націю виключно як політичне явище і відповідно ці «держави-нації» повністю позбавлені всього етнічного (кровного).

Стаття є цікава також тим, що вона підтверджує той факт, що і в Західній Європі в націоналістичній думці ідея Імперії жива не зважаючи на всі ті проблеми, з якими ці народи зіштовхнулися. Більше того, вони вбачають в Імперії порятунок для Нації.

У класичному сенсі, ця концепція (національної держави — ред), як правило, європейського походження й відбиває політичні формування людей, тобто, усвідомлення своєї ідентичності і своїх власних інтересів, яка дихає бажанням перекласти свою особисту долю в долю загальну.
Нації сьогодні невіддільні від принципу національної держави, що для нас є істотно негативним явищем. І з кількох причин. По-перше, тому що нації складалися на руїнах імперій і постійно залишалися в опозиції до імперської ідеї. Це момент, який неможливо недооцінювати: Імперія над народами, і, таким чином, вища легітимність належить саме їй.
Це виходить за рамки законності держави-нації, тому що тільки Імперія має владу, достатню, щоб гарантувати майбутнє спільноти націй. Нації, саме через те, що вони створюють держави або прагнуть до такого створення, на шкоду імперії, намагаються організовувати своє постійне від неї відділення.
Процес почався під час протистояння Римської імперії і культурно і політично відсталих народів Півночі. Шанс Європи був би в плідній інтеграції цих народів в імперський організм. Це, на жаль, не відбулося. Відмова продовжити завоювання в напрямку Прибалтики, вражаючий за своїми масштабами і незліченним наслідків, скінчився з розбивкою рівноваги в гіршому з можливих смислів: з півночі на південь — варваризація імперії, а не з півдня на північ, тобто, романізація варварів …
Якщо ми тепер пошлемося на приклад Китайської імперії, яка є одним з великих центрів історичного Старого Світу, порівняння буде зовсім не на користь Європи. Дійсно, хоча  Китай мав злети і падіння, причому дуже схожі на європейські, вторгнення і розділи територій, Китай завжди міг зберегти або відновити свою єдність, і це незважаючи на етнічне розмаїття. Це дає Китаю кращі перспективи на найближчі століття, в порівнянні з Європою, яка відчуває демографічний занепад, яка окупована і поділена в однаковій мірі і фізично і ментально по своїх національних спільнот.
Сьогодні концепція держави-нації шкідлива. Його розміри роблять його дуже маленьким для забезпечення незалежності та майбутнього її громадян, і додатково до цього воно ще й виступає в якості відцентрової сили і тому заважає встановленню загальноєвропейської політики. Висновок: тільки імперія здатна буде якось визначати долю Європи. Сьогодні, західна система підтримує ідеологію національних держав, і виступає проти імперії, яка єдина здатна визначати долю народів, що до неї входять.

ZENTROPA

Share and Enjoy

  • Facebook
  • Twitter
  • VKontakte
  • Google Plus