Різні світоглядні доктрини, такі як комунізм, лібералізм, націоналізм та ін. підходять до науки по різному. Соціал-Націоналізм із зрозумілих підстав має саме націоналістичне ставлення до науки.

Комунізм часто намагається поставити до себе приставку «науковий» як і до своїх похідних (приміром «науковий атеїзм»). Таким чином, ніби, доводячи свою правильність та антинауковість інших ідеологем. Власне, це результат абсолютної матеріалістичності комунізму та більшості його породжень. «Наукові» комуністи кажуть, що «Бога немає, бо його ніхто не бачив, не чув, не торкався, не пробував на смак, тому не можна провести над ним експеримент і відповідно довести, що він існує і визначити лінійкою, мікроскопом і хімічними реакціями його склад, властивості та характеристики». Іншими словами, комуністи сподіваються на органи чуття, які виходячи з тієї ж таки науки можуть помилятися разом із «розумовими» висновками цих «науковців». Виходить такий собі «науково»-комуністичний колапс. У погоні за шуканням доказів первинності матеріального над духовним, комуністи створили таку собі антинаукову «науку».

Соціал-Націоналізм на відмінну від комунізму є ідеологією ідеалістичною і первинним визнає Дух. Соціал-Націоналістична ідеологія не відділяє Закони Природи від Вищих Законів. Якщо Бог/Боги створили світ за певними законами, то значить дотримуватись Законів Природи значить дотримуватись Законів Вищих Сил незалежно від того, хто яку релігію сповідує. Таким чином, Соціал-Націоналізм спрямовує науку не у русло заперечення існування Вищого, а у русло пояснень Вищих Законів, існування яких є аксіоматичним.

Лібералізм ставить науку на олтар служіння одиниці. «Потрібно підтримувати ті інновації, котрі принесуть гроші» – кажуть ліберали. Капіталізація життя – буденність лібералізму. «Людині потрібно поклонятися, а не Богу» – цей псевдо гуманізм, який підносить людину понад Природою, хоч сама людина є частиною Природи, призводить лише до того, що лібералізм примушує науку працювати на невелику купку паразитів, а людей перетворює у товар, а світ, в свою чергу – на суцільний ринок.

Соціал-Націоналізм протиставляється також і антинауковому релігійному фанатизму, що в піку боротьби проти «наукового» атеїзму часто перетворюється на антинаукове сектантство.

Соціал-Націоналізм розглядає наукову діяльність як вищій прояв альтруїзму, спрямованого на пояснення Вищих Законів та розвиток Нації і Держави. Ми виходимо з того очевидного факту, що в усі часи справжніми науковцями в їхніх наукових пошуках рухало ідеалістичне бажання осягнути істину. Власне пошуки останньої, а не жадоба матеріального збагачення, зумовили появу геніїв людства та їх фундаментальних відкриттів.

Імена Аристотеля та Платона, Леонардо да Вінчі та Коперніка, Тесли та Корольова ніколи не асоціювалися з матеріальними статками. Їх геніальний розум було спрямовано на осягнення основ світобудови, а не витворення схем для самозбагачення. Останні є уділом не геніїв, а покидьків і всупереч стереотипам – потребують не великого розуму, а елементарної відсутності моральних якостей.

Наука ніколи не збагачувала власне самих науковців, лишень – торгашів від науки (кредиторів, менеджерів, адміністраторів), що спритно наживалися на інтелектуальних винаходах інших. Покликання Соціал-Націоналізму та Націократичної держави в даній сфері – покласти край спекуляціям навколонаукової публіки, забезпечити гідні умови для роботи науковцям та удоступнити результати їх роботи для всієї Національної спільноти.

Соціал-Націоналісти мають не лише силою, але й науково довести ущербність комунізму та лібералізму та показати переваги ідеології соціального націоналізму.

ТЕХНОКРАТ

Share and Enjoy

  • Facebook
  • Twitter
  • VKontakte
  • Google Plus