Сучасні антифашистські режими виховують відповідні суспільства як передумову своєї безпеки. Щоб забезпечити існування матеріалістичного режиму потрібно виховувати матеріалістів. Більшість сучасних людей хочуть прожити так щоб у кінці життя можна було згадувати не те як служили Вищому, а те скільки смачного вони з’їли, цікавого побачили і побільше «промутілісь».

Ви помітили, що скорочується населення, зникають (у тому числі стратегічні) заводи, розвалюється ВПК, підноситься алкоголізм і наркоманія, а із всього лише збільшується кількість різноманітних кіосків та магазинів? Реклама стає все яскравіша і заманююча: купуй, вживай, вигравай, споживай. Це суспільство споживачів.

Суспільство споживачів – це суспільство свиней. Свиням потрібно те ж, що і суспільству споживачів. Питання щастя у суспільстві свиней стоїть у тимчасових тілесних задоволеннях. Свиням не потрібна армія, бо у них є володарі, що їх кормлять. Свиням не потрібна держава, а колгоспи СССР, ЄС. Свиням не потрібна розвинена наука, так як щоб вигадувати нові смаки для напоїв, збільшувати розміри гамбургерів та придумувати дешеві презервативи, сильна наука не потрібна.

Суспільство свиней має хазяїв. Як вирощують свиней для їжі – так і суспільство свиней вирощують для вигоди. Суспільство свиней саме тому не варте поваги, що їжу поважати є абсурдним. Свині не повстають проти хазяїв – суспільство свиней не повстає проти окупантів. Із їхнього боку можливе лише обережне рохкання. Кухонна революція – це коли «всіх би розстріляв», «навів порядок», «показав як треба». Внаслідок кухонної революції споживачі приходять завжди до одного висновку «ми б зробили, але ж все продано». Такими словами свідомо чи не свідомо і приписується смертний вирок нащадкам і взагалі всім майбутнім поколінням. То чому звинувачувати лише окупаційний комуноліберальний режим, якщо бездіяльністю їх і підтримуєш? Це запитання слід задавати кожному українцеві. Дія доводить антисистемність, бездіяльність – лояльність до антиукраїнської системи. І це не залежить від поглядів. «При потребі загину за Батьківщину», «як треба візьму у руки зброю». Треба не потім, треба зараз. Перед тим як загинути в ім’я Батьківщини потрібно хоча б прожити заради неї. Це набагато важче.

Свиням не обов’язково робити райські умови. Потрібно щоб вони думали, що живуть у раю. Коли свиня їсть помиї і барахтається у бруді, то чи вона уявляє, що може бути щось краще? Загалом свині все рівно що їсти і із ким спарюватись. 20 років тому суспільство свиней вважало, що ковбаса за 2.20 – це рай. Один рік тому суспільство свиней вважало, що плазмовий телевізор під безвідсотковий кредит – це ще більший рай. Постає питання чи в майбутньому свині будуть і надалі задовольнятися помиями і не мати нічого святого чи зрозуміють, а можливо просто відчують, що насправді вони вовки, котрі чомусь живуть по хлівах і поводяться відповідно. Але щоб це сталося потрібно зрозуміти, що проблема не лише у господарях свиней, а і у самих свинях. Точніше у вовках. А ще точніше у тих і у тих. Хто вовк – той вже із нами. Хто відчує себе вовком – стане поруч із нами. Кому подобається бути свинею – нею і залишиться. Якщо Шевченко ділив українців на козаків і свинопасів, Донцов – на лицарів і гречкосіїв, то для теперішніх умов сучасніше поділити на вовків і свиней. Українці у минулому створювали мілітарні держави, Імперії та вели першокласні партизанські війни. Ті наші держави, що будувались усупереч цьому вкрай швидко зникали. Хто не помирав у боротьбі проти окупантів – згодом помирали із голоду. Зараз хто не помер від голоду – помирає від переїдання.

Для сучасного режиму ми – екстремісти та радикали, терористи та ксенофоби, загалом зайві особи у споживацькому суспільстві. ЗАЙВІ ЛЮДИ. Революціонерів будуть садити, вбивати, виганяти, забороняти, осміювати у ЗМІ і підкупляти. Підкупляти матеріальним достатком та псевдодуховним (загальнолюдські цінності, космополітизм, інтернаціоналізм, антифашизм). Слуги зла не із рогами і ратицями. Більшість з них зараз в охайних костюмчиках та з посвідченнями чиновників різних рівнів, які регулярно намагаються посадити добрих людей, що бажають побудови нового суспільства, у СІЗО.

За совка будувалось соціалістичне суспільство свиней, де кожен виховувався у «дусі робітничого класу», тобто щоб кожен працював на хазяїв у колгоспі. Сучасне ліберальне суспільство свиней має хлів, котрий відрізняється лиш тим, що свині можуть вільно по ньому ходити (не виходячи за його рамки) і змушені самі шукати собі на прожиття.

Ми – Нація хижаків. Наше суспільство – це аристократичне суспільство вовків. Homo homini lupus est (людина людині вовк) – казали давні римляни. Українець українцеві брат – кажемо ми. Навіть найменша вовча зграя завжди сильніша за повний хлів товстих та незграбних свиней, навіть, якщо половина цих свиней із резиновою дубінкою і у лівоохороній формі.

Сергій Лис

Share and Enjoy