Здобувці і колонізатори

kolonizatorНа наших предків ми привикли дивитися з деяким відтінком меншевартости. Такий осуд, в основі несправедливий, витворила давня історіографія, що не вміла вдумуватися у суть справи й обезцінювала той світ, з якого ми вийшли. Що закид меншевартости давніх українців неоправданий, це видно з того, що вони доказали у найстаршій епосі своєї історії. З своєї прабатьківщини, десь у глибині східно-європейського суходолу, вони рушили у великий завойовницький похід, перейшли багна, пущі і степи, як повінь розлилися по широких просторах, дійшли до Чорного моря, кинули свої полки на Балкани, переправилися до Малої Азії, а їх окремі частини пішли глибоко в далекі країни. Це не було спокійне, тихомирне плем’я, а нарід здобувців і завойовників. Читати далі »


Герой і Нація

Доля нації у самозатвердженні. Наша нація зможе самозатвердитися тільки на теренах іних народів. Бо самозатвердження у нескінченій боротьбі. Нам поки що зручно сидіти у колисці-Україні, але ми ростемо та міцнієм і настане час, коли дитина стане мужем і візьме до рук замість іграшки меч. Націю не можна пізнати. Розум не в змозі її зрозуміти, лише почуття. Через націю світ знову одержав героїчну ідею. Доля героя – його нація. Читати далі »


Західне побережжя Північної Америки могло розмовляти українською

Даний текст є уривок більш повного матеріалу історика Зоріна “РУССКО-ТЛИНКИТСКИЕ ВОЙНЫ” (рос). Ми подаємо цей історичний матеріал мовою оригіналу з тієї причини, що можлива путаниця у термінології. Адже термінами “русский” автор вочевидь охоплював всіх підданих Російської Імперії. Також можна помітити українські прізвища у декого із керівників експедицій. В будь-якому випадку матеріал є цікавим і вочевидь українські діти теж можуть грати у війни між білими і індіанцями. Є на то своя історична спадщина! Читати далі »