Ера до Великої Французької Революції – це була ера обов’язків. Обов’язок кожного громадянина захищати свою Батьківщину, бути вірним монарху та відстоювати свою честь. Кожен відчував себе щасливим, якщо протягом життя виконав свій обов’язок і очікував це від інших. Коли нападає ворог – обов’язок захищатися. Кожен зобов’язаний був захистити свою честь, своїх рідних, свої привілеї. Традиція – це обов’язок.
Після цієї “революції” настала ера прав. Право на життя. Право на захист. І навіть право на право. Слова “Я маю право …” стали немовби магічними заклинаннями перед будь чим. Фабрикант мав право зменшити зарплату, а робітники мали право на бунт. Вони мали право обоє розхитувати соціальний устрій, бо мали право на це право. Право стало для людей більшою цінністю ніж те, щодо чого було це право. Якщо перед цим аристократ був зобов’язаний забезпечити своїх селян, а ті у свою чергу зобов’язані працювати на нього, то тепер всі мали право робити зворотне. Коли помирав солдат традиції, то був радий, що за життя він відстоював свою Батьківщину і свій народ. Зараз солдат перед смертю радіє хіба що тому, що встиг отримати однокімнатну квартиру у місті на яку він мав право і тепер його двоє дітей можуть жити у цій маленькій квартирі. А у суспільстві обов’язків його повинні були цим забезпечити ще краще. У суспільстві обов’язків батьки без ніяких особливих прав мали згідно традиції багато дітей, а зараз мають двох дітей виключно, якщо доб’ються право на пільги для хоч однієї дитини. “Ви маєте право на мовчання ” – говорять менти у штатівських фільмах і клепають бідолаху кийком по голові. Бо мають на це право. Ви маєте право не уступати бабусі місце у тролейбусі і лише ще слабка традиція обов’язку поваги до старших може вас примусити надати їй місце. Ми маємо право на пільги, на соціальні виплати, короче ми маємо право на шару, а чиновники мають право знайти причину, чому ця шара йде як оплата за їхні дачі закордоном. Нещодавно затримали кількох активістів Організації. Міліція по закону мала право задати запитання їм, а хлопці по закону мали право запитати у міліції посвідчення правоохоронців. Вкінці-кінців, менти вирішили проігнорувати права хлопців і вирішили використати своє право на майже необмежені права міліції у сучасній міліцейській державі. Менти отримали право на бєспрєдєл. Раніше люди колекціонували свої подвиги і звершення, а зараз більшість колекціонує зароблені за життя пільги…
У часи Традиції кожна людина могла не скористатися якимось правом чи більш благородною річчю як привілей, але не виконання обов’язку тягло за собою відповідальність і покарання. Ми входимо в еру відповідальності. Якщо традиційний світ карав конкретних одиночних винуватців, то тепер будуть покарані мільйони. Невинних немає у прямому сенсі цього слова і тому різниця лише у степені покарання. Арифметика судів, яким стане кожен, хто відчуває у собі більше обов’язків чим прав, буде проста: більше хочеш прав – більше отримай покарання. Замість “захисників прав” мають постати Наглядачі Обов’язку. Це не значить, що не буде прав. Права існують і у Традиції. Проте кожне своє право кожна людина та Нація зобов’язані відстоювати самі. Ось чому “Право Нації” закінчується словами “Nація має один невід’ємний обов’язок – у повному обсязі та всіма доступними засобами втілювати в життя Право Nації”. Без цієї строки все інше немає сенсу. Ми маємо обов’язок. Для всіх противників наступить відповідальність. Відповідальність породить Порядок, якщо вона буде втілюватись нами. А це наш обов’язок.

Сергій Лис

Share and Enjoy