Які причини деградації українського суспільства? Відсутність національно спрямованої політики, нівелювання расового питання й капіталістичний світогляд. Щоб зупинити розлад суспільства – необхідно акцентувати увагу на цих трьох позиціях. Боротьба за відстоювання інтересів суспільства умовно буде названа «фронтом». Соціал-націоналізм має фронт расових змагань, фронт національних змагань і фронт особистісний (світогляд людини).
Майбутній соціал-націоналістичний лад втягне українську націю у запеклу війну на три фронти. Чи можна уникнути цієї нищівної війни? Можна. Якщо ми визнаємо, що наша нація і біла раса є анахронізмами, і мають зникнути. Одразу виникає питання – невже тисячі років еволюції людства, мільйони життів, релігії, ідеології, арійська культура загалом – все це помилка історії? Для багатьох це питання стало твердженням.
Чи має сенс спротив? Щоб відповісти на це питання маємо відповісти по-перше на питання: «у чому сенс історії?». Історія – це часовий простір якогось явища, особи, нації тощо. Тисячі років напруженої роботи всього людства були витрачені на витворення білої раси і націй. Тисячі років змагання за еволюцію. Двигуном історії було, є і буде – змагання рас і націй за життєвий простір, за право бути. Результатом «історії» стала перемога білої раси. Але… цей перший фронт, який, здавалося б обіцяв остаточну перемогу білій расі на початку XX століття, у тому ж столітті був прорваний. І тепер ми маємо програшні позиції у змаганнях рас.
Чому так сталося? Не слід забувати про існування двох інших фронтів. Змагання націй. Перша причина поразки білої раси – це надмірна концентрація сил на змаганнях у середині білої раси, змаганнях за лідерство у світі. Перше місце розділили Американська і Радянська цивілізації. Рисою стратегії цих цивілізацій була нівеляція понять «нація» і «раса», що мало тимчасову вигоду – збільшення кількості союзників і «прихильників» цих цивілізацій. І хоча ворог був переможений, і американська нація вдало скористатись з цього, але… Але сама нація, яка ще у своєму зародку обрала за суспільну модель демократію, програла національні змагання. Парадокс – Американська цивілізація, як витвір американської нації зайняла панівне становище, а сама нація була розчинена серед іншорасового елементу. Американська нація зникає як явище. Звісно, що і цивілізація не зможе довго втримуватись без національної бази американців.
Подібна ситуація відбувається і на Європейському континенті. Шовінізм, що колись мав неабияку популярність, сьогодні засуджений разом із націоналізмом, протекціонізмом, расизмом, авторитаризмом й іншими явищами, що ведуть до відновлення расового та національного фронтів. І це в той час як Китай, євразійська Росія і «Мусульманський світ» готуються до перерозподілу світу. Щоправда, Росія робить ту саму помилку, що і американська нація.
У чому ж причина того, що нас масово закликають скласти зброю і піддатися завойовникам? Відповідь криється в існуванні третього фронту. Це боротьба добра зі злом. І фронт цей знаходиться у душі кожної людини. Ще у Середньовіччі цей фронт існував і підтримував всі інші фронти. Як приклад, політична діяльність Римо-католицької церкви, спрямована на боротьбу із Мусульманським сходом. Хоча церква сама ж і програла у битві «добра зі злом». Гроші та влада розбещили прелатів церкви. Моральне падіння католицької церкви зуміли використати буржуазія і жиди. Створені протестантські рухи вдало зіграли на інтересах народу, що був доведений до відчаю політикою католиків. Перехід влади від церкви й шляхти до лихварів та торгашів невпинно знищував третій фронт. Цей фронт був, мабуть, найбільшим гальмом для створення лихварських та торгівельних імперій. Вибір між Мамоною та Христом стримував людину перед капіталістичною поведінкою, перед поведінкою «тотального споживання». Тож християнська мораль мала бути нівельована. Другий фронт, як і перший, чинили великі перешкоди для ведення «бізнесу». Війни, національно спрямована економіка і політика, численні кордони – все це не давало можливості для створення транснаціональних компаній, які опанували світ у XXI сторіччі.
Тож у чому сенс історії? Сенс історії в еволюції людства, яка відбувається завдяки існуванню расового, національного й особистого фронтів.
Чи має сенс спротив? Для пануючого класу – ні. Для нас, як нації – так. Отже на порядку денному стоїть питання про відновлення всіх трьох фронтів у війні за життя.
Соціал-націоналізм чітко постулює необхідність боротьби на расовому та національному фронтах. Водночас, особливу увагу слід приділити саме відновленню «особистісного» фронту – знищенню матеріалістичного світогляду, відновленню примату духу над матерією. Саме духовне каліцтво треба визнати за головного ворога соціал-націоналізму, тому що духовна деградація населення – основний чинник, що вбиває націю. Без духовної зрілості українці не матимуть сильної держави. Духовна свідомість – це ключ до відродження нації. Без народження нового типу людини неможливо побудувати новий суспільний лад. «Не вливають молоде вино у старі міхи»…
Соціал-націоналізм ставить за мету авторитарний лад (побудований на почутті обов’язку та особистій відповідальності) і духовно багату націю. Соціал-націоналістична держава плекатиме серед своїх громадян ідеалістичне світосприйняття, відданість духовним максимам, самовідданість та шляхетність. Водночас наша держава протистоятиме всім занепадницьким та розкладницьким мистецьким течіям, а також матеріалістичному світосприйняттю та егоїзму. Лише після перемоги на цьому особистісному фронті – у боротьбі за душу Української Людини, ми можемо сподіватися на вагомі успіхи й на інших фронтах.

Громислав

Share and Enjoy