TVСвітова економічна криза, глибоко запхнувши руку до наших кишень, трохи не перевернула нашу свідомість. У наших головах ненароком з’явилися крамольні думки про слабкість капіталізму, недоречність лібералізму і негативну роль кредитування. Але блакитні екрани нас твердо запевнили, що вже все гаразд – криза минула. Ми повірили, але шлунок все одно не покидає відчуття порожнечі. Нас запевнили, що це всього лише наслідок кризи і щоб він минув – варто не сидіти без діла. Ми повірили – і пішли робити на кілька робіт по кілька змін. Грошей на нормальне життя все одно не вистачає, але з блакитного екрану нас повідомили, що немає чого хвилюватися – це всього лише наслідки кризи. Головне, що вона вже минула, а робити у такому напруженому темпі треба, щоб запобігти її новій хвилі. Ми працюємо, бо розуміємо, що немає іншого виходу. Так треба. Задумуватися чому саме так ТРЕБА і чи дійсно треба саме ТАК, ми не маємо часу – треба працювати, щоб не дай Бог криза не повернулася знову. Легше не стає, але ми віримо, що якщо ми будемо нарощувати темпи нашої роботи все знову стане краще.
За роботою не має часу думати. Працюючи, не має часу й на вибори йти, а з блакитних екранів сказали – немає і сенсу. Все і так зроблять за нас. Альтернативи немає. Ми повірили і продовжуємо працювати. Наша справа працювати, все інше вирішать за нас. Ми давно вже засвоїли, політика не повинна цікавити нормальних людей. Це справа олігархів, їм працювати не треба – хай політикою і займаються.
Всі інші, хто намагається влізти у цю заборонену для простих смертних сферу – просто нероби або й того гірше – фанатики. А це все одно, що бути у духовному рабстві. Ними, як правило стають люди надзвичайно тупі. Ці нікчеми не спроможні зрозуміти високої культури гомосексуальних відносин. Своїм жалюгідним розумом вони не здатні прийняти надкорисність мігрантів, що несуть нам нові сили, нові ідеї та нову кров. Цим печерним людям не зрозуміти можливостей, що відкриває процент та кредит. Їм не осягнути провідних культурних тенденцій «пінчукартцентру». Вони бояться навіть спробувати щось, що виходить за рамки їх крихітних уявлень, як то одностатеве кохання чи навіть легкі наркотики, що дозволяють тобі просто-напросто зняти стрес і повеселитися. Їм зрозумілі лише первісні, практично феодальні поняття, як-то вітчизна, сім’я, мораль, правда. Та нічого цього в природі не існує. От же ж духовні раби, що тут скажеш! Раби якихось прочитаних книжок чи то взагалі власних розмірковувань. Про що тут думати? Хочеш кращого майбутнього – працюй. Не важливо де, коли і за які гроші. Головне чим більше – тим краще.
Так кажемо ми, нормальні громадяни, крутимо пальцем біля скроні, зітхаємо і далі йдемо працювати в додаткову нічну зміну. Адже якщо працювати тільки вдень, то не зможемо виплатити відсотки по кредиту, відключать світло, тепло, телевізор та інтернет. А якщо не працювати в три зміни, то роботу втратиш одразу ж. І так тримають тільки тому, що досвід є. А то на це місце могли б взяти мігранта, він готовий працювати цілодобово і тільки за харч. Отже, нам — вільним людям, не має часу думати про тих духовних рабів.

М.К., осінь 2011

Share and Enjoy

  • Facebook
  • Twitter
  • VKontakte
  • Google Plus