У людей є тільки два типи взаємин: аргумент і сила. Якщо ви хочете, щоб я зробив щось для Вас, Ви можете або переконати мене аргументами або змусити мене виконати ваші вказівки під загрозою або впливом сили. Будь-які, без винятку, людські взаємини потрапляють в одну з двох категорій відносин. Аргумент або сила, от і все.

У високоморальних і цивілізованих суспільствах люди взаємодіють виключно шляхом аргументів. Силі як правильного методу впливу немає місця в такому суспільстві. Єдина річ, яка виключає з меню варіант силового впливу — приватна вогнепальна зброя, як би парадоксально це не звучало для деяких з вас.

Коли я озброєний, ви не можете впливати на мене силою. Ви повинні використовувати аргумент, спробувати переконати мене. Тому що я можу протистояти вашим загрозам і спробам застосування сили.

Вогнепальна зброя — єдиний тип особистої зброї здатний зрівняти 45-ти кілограмову жінку і 100 кілограмового грабіжника, 75-ти річного пенсіонера і 19-ти річного хулігана, самотнього перехожого і автомобіль повний збройних бітами п’яних хлопців. Вогнепальна зброя усуває нерівність у фізичній силі, розміри та кількість між потенційними нападниками і тими, хто обороняється.

Багато людей вважають, що нібито зброя погане джерело зрівняння. Є люди, які вважають, що ми будемо набагато більш цивілізованим суспільством, якщо прибрати з обігу всю зброю. Тому що, нібито зброя робить роботу зловмисника легше. Це вірно, тільки в тому випадку, коли потенційні жертви злочинця неозброєні, за законодавством або особистим переконанням — але це переконання безпідставне в тих випадках, коли потенційні жертви озброєні.

Люди, котрі вимагають заборонити зброю — вимагають автоматичного і абсолютного панування груп сильних і численних, а це — повна протилежність цивілізованого суспільства. Грабіжник (навіть озброєний) може успішно існувати тільки в тому суспільстві, де держава гарантувала йому монополію сили.

Є думка, що вогнепальна зброя робить смертельно небезпечним будь-яке протистояння, яке могло закінчитися просто травмами. Ця думка помилкова відразу з кількох причин. У конфлікті без застосування зброї автоматично виграє сильна сторона, що наносить тяжкі тілесні ушкодження стороні слабкого.

Люди, які думають що кулаки, біти, прути та каміння не представляють смертельну небезпеку, просто дивляться надто багато фільмів, в яких герої переносять побої і виходять після бою з трохи розбитою губою в гіршому випадку. Той факт, що вогнепальна зброя додає смертельної небезпеки, працює тільки на слабкого, що захищається, а не на користь сильного нападника. Якщо ж озброєні обидва — вони на рівних.

Вогнепальна зброя — єдина зброя, яке однаково смертельно як в руках 80-ти річного старого, так і в руках молодого штангіста. Воно просто не працювало б як зрівнювач сили, якщо не було б смертельним і простим у використанні одночасно.

Я ношу зброю, не тому що шукаю конфлікт, а тому що хочу, щоб мене залишили в спокої. Зброя на моєму боці це гарантія того що я не можу бути примушений силою, тільки аргументами. Я ношу зброю не тому, що боюся, а тому що воно дозволяє мені бути не заляканим.

Зброя не обмежує дії людей, які звикли переконувати аргументами. Воно обмежує лише дії тих, хто звик примушувати силою. Зброя нейтралізує силу як перевагу. Тому носіння зброї є елементом цивілізованого суспільства.

MARKO KLOOS

Науковий вісник ТЕХNОКРАТ

Share and Enjoy

  • Facebook
  • Twitter
  • VKontakte
  • Google Plus