Коли людина чи цивілізація починають боротися не за, а лише проти, коли за мету ставлять не побудову, а лише руїну – це і є перманентне зло. Саме тому соціал-націоналізм змагається не проти, а за. За розбудову соціального суспільства, за побудову української держави-нації. Добро будує і тільки добро має монополію на творчість. Зло здатне тільки руйнувати, і зло позбавлене творчої потенції. Український соціал-націоналізм є не тільки останньою надією білої раси та української нації на існування, а й – єдиною надією на порятунок «людини» як носія Божественного Духу.
Зло протистоїть ієрархічному Всесвіту та прагне хаосу і анархії. Всім відома кінцева соціальна мета ідеологій, що заперечують ієрархію (від анархізму до лібералізму) – створення вільної організації суспільства з інститутами громадського «самоуправління», яке обходиться без влади людини над людиною. Більше того, – це суспільство, що позбавлене будь-яких традицій, законів, соціальних норм. Але анархісти забувають вказати наслідки такого ладу. Це «війна всіх проти всіх», яка закінчується об’єднанням в одну державу, яка в змозі забезпечити мирне співіснування «громад» (Т.Гоббс).
Основними видами ідеології зла, вираженими у сконцентрованому вигляді, є анархізм і тиранія. Вони зовсім не протистоять один одному, а навпаки тісно співпрацюють. Приклад: совєтська революція. Анархічні кола зруйнували Російську імперію, підготувавши тим самим ґрунт для тиранічної системи комунізму. Зло діє за вже відомими системами «батога і пряника», «розподіляй і володарюй». Не хочете анархії – отримуйте тиранію. Набридла тиранія? Гаразд – тоді нова хвиля анархії, і так по колу.
І сьогодні в Україні діють за тією ж методою. Спочатку доводять країну до економічного краху, розв’язують руки криміналітету. І тим самим приводять народ до думки, що країні необхідна «сильна рука», яка б змогла навести «порядок». От вам – приходять до влади «руки» і починають стабілізувати економіку за рахунок народу, а до державних кадрів набирають кримінальну верхівку. «Беспредел» або «Пацанский закон».
Ще Платон, усвідомлюючи існування добра і зла, висунув ідею держави, що базувалась на традиційних арійських принципах. Політичний режим «Держави» Платон іменував аристократія. А інші форми держави: тимократія, олігархія, демократія та тиранія вважав такими, що ведуть до руйнації суспільства.
Основні засади Націократії – Національна солідарність (надкласовість і антипартійність), авторитаризм (особиста відповідальність керівників всіх рівнів за свої дії), якісна суспільна ієрархія і дисципліна, суспільний контроль, самоорганізація та самоврядність. Тобто, Націократія уособлює у собі всі ідеали добра, що їх витворило людство за час своєї еволюції. Відповідно, соціал-націоналізм змагається з усіма ідеями зла, що їх сьогодні пропагують.
Ви спитаєте: чи людина від природи зла? Природа людини – це результат довготривалої еволюції людини як біо-психо-соціальної істоти. Всі три фактори – расово-національна еволюція, духовна еволюція людини та роду, соціальна еволюція суспільства – визначають природу людини. Г.Сковорода пише: «Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме хорошого, то звертатиметься до поганого». Отже, якщо позбавити людину можливостей плекати добро – вона сповідуватиме зло.
Сьогодні швидкими темпами світ опановує зло. Мусульманський світ, США, Росія, ЄС і Китай вже є тиранічними цивілізаціями. Знищене або спотворене до невпізнання поняття свободи людини, руйнуються раси і нації, деградує культура. Там, де ще тиранія не запанувала, фінансуються анархічні проекти, розбещується населення, проводиться політика міграції та розчинення нації. Змагання і протистояння між вищезгаданими цивілізаціями є не більш ніж ляльковий театр для маси.
Потрібно розуміти, що різниці від того, хто переможе в цих змаганнях для людства немає. Чи світ буде китайським, чи його опанує ліберальна Євроатлантична «цивілізація». Всі режими цих цивілізацій розвиваються у єдиному руслі, прямують до уніфікованої моделі світу. Яка б з цих цивілізацій не перемогла, ми все одно втрачаємо білу расу, втрачаємо українську націю (взагалі нації як явище), втрачаємо шанс на духовний, культурний, фізичний розвиток. Одна світова тиранічна цивілізація, в якої не буде армії, тільки міліція.
Націократія – це влада нації у власній державі. А отже, український соціал-націоналізм не прямує до знищення чи поневолення інших націй, не вбачає світ уніфікованим, а – багатоманітним, заснованим на співпраці націократичних держав. Імперіалізм української нації висувається не як ідея тиранії над іншими народами, а як ідея провідної Білої нації, яка буде задавати темпи розвитку культури та економіки всім іншим націям. Велика Україна вбачає себе не тираном світу, а міжнародним арбітром, керманичем, вождем Білої раси.
Навіщо потрібно створювати одноманітний світ без націй, держав і традицій? Це також не має жодних логічних пояснень і здорового глузду, як і ідея зла. Отож, ці ідеї споріднені. Суть зла – у тиранії. Тиранії однієї особи в егоїстичних інтересах однієї особи. На побутовому рівні – зло це перманентний егоцентризм. На рівні геополітичному – це бажання знищити всі держави та нації. Соціал-націоналізм протиставляє тиранії авторитаризм, класовій державі соціальну, егоцентризму альтруїзм, анархізмові порядок, злиденності добробут, індивідуалізму солідаризм тощо.
Можна не вірити в Бога, пояснюючи це відсутністю аргументів щодо його існування. Але не вірити в зло неможливо, оскільки доказів в існуванні останнього достатньо. Для соціал-націоналізму боротьба за збереження расової природи Білої раси та національної ідентичності є невід’ємним елементом у боротьбі добра зі злом. Це необхідність, і єдиний можливий шлях до еволюції людства.

Ideosof

Share and Enjoy