Для чужого столу
Розпад Руського Королівства та інкорпорація його частин у XIV–XV століттях до Польщі, Литви та Угорщини засвідчили невміння українських еліт домовлятися заради збереження незалежності Читати далі »
Добрий порядок
Історія не має умовного способу. Але іноді в ній трапляються події та постаті, які змушують задуматися: а що було б, якби сліпий випадок не втрутився в її хід і вона не повернула в геть інше русло? Читати далі »
РУСЬ – УКРАЇНА. З історії виникнення та розвитку самоназв нашого народу
Коли ми вдивляємося у минуле Вітчизни, то за своєрідний орієнтир у пошуках власних витоків нам слугують ті назви під якими виступають наші народ і країна, їхні мова та віра. Витворення самоназви не раз пов’язують з процесом усвідомлення народом своєї окремішності. Вона століттями є оборонним щитом від ворожих спроб позбавити народ свободи та самобутності. Читати далі »
«Звичайна схема» української історії
Сучасна Україна нагадує атлета, який має всі передумови для високих результатів та перемог, але зовсім не вірить у себе, в якого чудові кондиції, але геть бракує духовно-вольових якостей, який програв змагання ще до його початку. Україна має потенціал великої держави – численне та якісне населення, ключове геополітичне розташування, науково-технічні кадри та розвинуту промисловість, що спроможні забезпечити їй провідне місце в науковій і військовій галузях, зробити країну самодостатньою космічною та ядерною державою. Читати далі »
Українська (руська) військова еліта VІ – XVIII ст.
Від самих початків свого історичного буття український (руський) народ постає на сторінках старожитних руських літописів та іноземних хронік як народ-войовник, що веде безупинну війну на всіх своїх кордонах – готується до походів, організовує оборону своєї країни, здійснює колонізаційні заходи на відвойованих теренах та будує державні структури, що покликані зорганізувати військовий потенціал народу.
Тарас Бульба і Руська Земля
«Тарас Бульба» крокує кінозалами. Безсмертний талант М.В.Гоголя викарбував живе втілення героїв землі рідної. Екранізація твору являє собою знаменну відзнаку 200-річного ювілею письменника. Образ запорозького козацького отамана оспіваний М.В.Гоголем в період ще живих спогадів романтичного духу Війська Запорозького Низового, багатий реалістичними рисами, а опис життя запорозького насичений барвистим народним колоритом. Читати далі »