Держава як національний організм. Економічне підґрунтя традиційної сім’ї

tradition_familyКоли ми чуємо про традиційну сім’ю, то асоціативний ряд наштовхує пригадувати мітинги консерваторів проти одностатевих шлюбів та інших збочень. Моральна сторона однозначно важлива, але завдяки тому, що більшість консерваторів зациклені на цій самій моральній стороні суспільство забуває (а ліберальне лобі лише цьому сприяє) про економічне підґрунтя традиційної сім’ї, яка є одним із стовпів розвитку народного державного організму. Читати далі »


Юліус Евола: Про таємницю занепаду

Того, хто відмовився від раціоналістичного міфу «прогресу» та тлумачення історії як неперервного позитивного розвою людства, поступово притягуватиме світоглядна думка, властива всім великим традиційним культурам, в центрі якої пам’ять про процес занепаду, повільного завмирання чи руйнації давнього вищого світу. Заглиблюючись в нове (і старе) тлумачення, ми натрапимо на різні проблеми, основна з яких – це таємниця занепаду. Читати далі »


Традиція обов’язку

Ера до Великої Французької Революції – це була ера обов’язків. Обов’язок кожного громадянина захищати свою Батьківщину, бути вірним монарху та відстоювати свою честь. Кожен відчував себе щасливим, якщо протягом життя виконав свій обов’язок і очікував це від інших. Коли нападає ворог – обов’язок захищатися. Кожен зобов’язаний був захистити свою честь, своїх рідних, свої привілеї. Традиція – це обов’язок. Читати далі »


Люди Війни в час миру

Всемогутній та добрий Господь наш іноді посилає нам випробування, які без сумніву, ми маємо витримувати і, врешті-решт, можемо витримати. Хоча — це важко. Інколи вкрай важко. Подібним випробуванням для багатьох українців стали 15 років поганого миру в неоліберальній буржуазній державі, яка від 1991 року ствердилася на ук раїнських землях. Читати далі »


Течії традиціоналізму

(за мотивами класиків традиціоналізму)

У руслі існуючих напрямків сучасного ідеологічного традиціоналізму можна виділити дві течії: концепцію «меритократії» та ідеологію «органічної демократії». Яскравими представниками першої є французькі «нові праві», другої — німецькі націонал-традиціоналісти, одним з найвідоміших серед яких є К. Шмідт. Читати далі »