Поет Ідеї і Чину

Витоки сучасної кризи слід шукати не в банківській системі, а в культурі. Лібералізм з його культом споживання і ринку є лише зовнішнім проявом духовного звиродніння європейської цивілізації. «Цей світ одержимий економікою!» – скаржився ще на початку 1950-х італійський філософ-аристократ Юліус Евола. За півстоліття справи лише погіршилися: толерастія і космополітизм, немов ті круки, бенкетують на уламках старої Європи. Ще скрутніше в Україні: колишні радянські бюрократи (так звана «еліта») багато говорять про відродження національної культури, але плодять лише потвор – байстрюків шароварного офіціозу і безнаціонального «маскульту». Читати далі »

Українська історична свідомість

На великому звороті світової історії, що ним стала минула війна, вирушив український нарід перший в духову реводюцію шукати вищої правди, яка мала освітити його життя й боротьбу. Пройшло двадцять літ, і в мужніх і кривавих зусиллях знайшов він цю правду, платячи за неї нечуваною ціною мільйонових жертв.

Було нею віднайдення твердого і героїчного ідеалу, який визначив існування людини і нації спільним Божим знаменником абсолютного і розкрив перед нею, окраденою і спростаченою, всі глибини життя, хотіння і чину. Зірвав він з очей нації теж полуду, що закривала їй внутрішній зміст її іншого, високого минулого, а разом і її необмеженого майбутнього. Читати далі »

Олег Ольжич. Войовнича неокласика

Читано як реферат на Літературній Маніфестації «Аполло Мілітанс України», влаштованій студентським] т[оварист]вом «Зарево» в Празі в березні 1933 року.

«Криця, Кріс!.. Щоб поруч Лаври станув Капітолій!» Ось зміст і спрямо ваність сучасної української поезії. Мілітаризм — характеристична її риса. Коли перед тим батальними образами часто послуговувалися як вдячною формою для висловлення зовсім мирних ідей, культурної праці тощо, а в кращому випадку вкладали в неї зміст соціальний, то сучасна поезія прий няла сам мілітаризм і зміст її відповідає формі. Читати далі »