Соціяльний поділ внутрі нації — це конечність, створювана розвитком суспільно-виробничих відносин. Соціяльні групи (або як їх називають — класи) нації — це органічні спільноти, що в кожному даному історичному періоді надають структурі. суспільства конкретних форм і означають її завдання.

Проблема соціяльного поділу нації є надзвичайно складною й многогранною. Її неможливо розрішувати ані методами класової реакції, що намагається здержати розвиток суспільно-політичних і господарських відносин (як це робить сучасний капіталізм), ані вузькоглядними доґмами перманентної класової війни (як це робить комуно-соціялізм). Дійсність свідчить, що капіталізм і комуно-соціялізм проявляються в соціяльній площині в однакових по суті, хоч і відмінних у формах, неґативних наслідках якраз тому, що оба вони є насамперед класовими концепціями. Над-міру протегуючи одну соціяльну групу (в першому випадку — буржуазію; в другому — штучно сфабрикований “пролетаріят”) коштом життєвих інтересів, а то й існування інших груп — вони унеможливлюють усебічний розвиток суспільного організму, а саму державу й владу обертають у знаряддя своїх класових цілей.

Націократія заперечує принцип класової боротьби та право окремих соціяльних груп на монопольне панування в державі й на експлуатацію суспільства. Розглядаючи націю, як живе, суцільне — хоч і різноманітне в своїх складових частинах — єство, вона розв’язку соціяльних проблем переносить у площину національної солідарности, що — визнаючи пріоритет інтересів нації-держави над інтересами окремих груп — видвигає принцип надкласовости. Здійснення надкласової солідарности можливе лише на базі пристосованої до неї господарської системи. Стверджуючи, що ні капіталістичний, ні комуно-соціялістичний устрої не посідають необхідних для цього прикмет, націократія — як бачили ми вище — розбудовує власну господарську систему, де різноманітність стимулів економічної діяльности та інтересів поодиноких соціяльних груп узгіднюється й зрівноважується плановим втручанням держави, що паралізує переростання господарських засобів в антисоціяльні фактори та реґулює справедливий розподіл національного доходу між всіма продукуючими верствами нації.

«Nаціократія», 1935 р.

Share and Enjoy