Любіть свою націю – любіть людей
В судженнях пересічного націоналіста ми часто можемо почути зверхні ноти по відношенню до соціуму: «обивателі», «свиномаса». Вони засуджують народ за його зашореність, поверховість, байдужість. І цей осуд з часом все більше переростає в презирство й гордовитість. Та чи маємо ми якесь моральне право на таке відношення до людей?
Все, все що робить націоналіст, все у що він вірить і до чого прагне має собою єдину мету – служіння на благо нації. А нація – це люди. І якщо вони не мають чітких національних орієнтирів, не сповідують волю своєї країни як релігію, не віддані принципам здорової нації – то то не їх вина, то їх біда. Читати далі »
Апологети домінуючої сьогодні соціальної системи, вправно жонглюючи гуманістичними кліше сентиментальних міфологем, творять отруйне ідейне місиво, зване «прогресивною культурою», яка насправді є лише втіленням і концентрацією фальші і фарисейства. Те, що сьогодні видається за суспільний ідеал, – це лише хаос, який претендує на те, що він – форма. Насправді ж це відчужене, неавтентичне існування, за парадним фасадом якого – нігілізм і апатія, протиріччя і деструкція, закамуфльовані під позитивні форми, що приховують тління і розклад. 
Звичним для багатьох стереотипом є те, що ліві політичні сили є захисниками працюючих верств населення. Так чи інакше, але всі політичні перемоги лівих були пов’язані з тим, що вони піднімали прапор боротьби за права трудового народу. Інша справа, що на практиці зазвичай перемога лівих ще більш ускладнювала життя народу, але сама політична пропаганда однозначно була привабливою для більшості населення. 
Перш за все розділимо розгляд цього питання на „робітничий рух до Націократії” та „робітничий рух після встановлення Націократії”.
1. Реґенеруючі товчки. Зариси душі індивідуальности. 2. Інтермеццо: Естетика Землі – один з елементів виховного тла росту індивідуальности й суспільства загалом – і складовий елемент поняття Української Нації. Критерій естетичних вартостей. 3. Героїзм. „Жертовність” чи повинність?