Европа! Уявлення, що вяжуться цим словом, різнорідні – бо неодностайні окреслення самого цього поняття. Вони сягають від географічних стверджень аж до ідеольогічних поглядів, і в багато чому собі суперечать. Вже географічно, поняття Европи, спірне; політичні ж моменти побільшують непорозуміння. Наприклад – належить СССР до Европи чи ні? В школі вчили нас, що Урал є границею між Европою й Азією. Сьогодні ж на просторі між Збручем і Каспієм точиться боротьба власне за пересунення границь Европи на схід! Знищення турецького панування в південно-східній Европі стерло азійські впливи з європейських народів і поставило Туреччину між азійські держави Близького Сходу. Але сучасна Туреччина Кемаля Паші сама сягає до духовного й цивілізованого зближення з Европою. Еспанію й Португалію донедавна французькі історики називали країнами, яких можна сміло залишити поза увагою при розгляді останніх 50 років історичного розвитку Европи. А з 1936 року, Еспанія стала її заборолом перед силами руїни, Португалія ж при боці Еспанії. Дискусія над поняттєвою інтерпретацією Европи триває в усіх площинах і певно не скоро скінчиться.
У руслі існуючих напрямків сучасного ідеологічного традиціоналізму можна виділити дві течії: концепцію “меритократії” та ідеологію “органічної демократії”. Яскравими представниками першої є французькі “нові праві”, другої – німецькі націонал-традиціоналісти, одним з найвідоміших серед яких є К. Шмідт.
Читано як реферат на Літературній Маніфестації «Аполло Мілітанс України», влаштованій студентським] т[оварист]вом «Зарево» в Празі в березні 1933 року.
«Криця, Кріс!.. Щоб поруч Лаври станув Капітолій!» Ось зміст і спрямо ваність сучасної української поезії. Мілітаризм — характеристична її риса. Коли перед тим батальними образами часто послуговувалися як вдячною формою для висловлення зовсім мирних ідей, культурної праці тощо, а в кращому випадку вкладали в неї зміст соціальний, то сучасна поезія прий няла сам мілітаризм і зміст її відповідає формі.
Більше півстоліття відділяє нас від моменту поразки фашистського режиму та інших режимів-союзників по Антикомінтернівському пакту і смерті засновника фашизму Муссоліні, але складається враження, що сам фашизм досі живий і нікуди не зник.
Є на початку ХХІ ст. люди, які готові померти за Україну. Надихає їх до того красиво написані книги про ОУН-УПА, Січових Стрільців та інших, про героїчну смерть за Україну, яка закарбувалася у віках і є дороговказом для майбутніх поколінь!!!
Вся історія земного буття людства немає сенсу без народження індоєвропейської раси. Тут все почалося. Духовній істоті наших предків стало досяжним розуміння єдиного Бога, Многопроявного в своїй Істоті. Виокремлення Добра і Зла, життя за Законами Космічного Права, утвердження Справедливості.
Мережеве видання Рід – це один із виявів організованого соціал-націоналізму, вияв у площині світогляду. Соціал-Націоналізм власну організованість протиставляє роздрібленості та анархії, ідеалізм напротивагу матеріалізму, а ірраціональність, фанатизм та безсумнівну віру замість кайданів раціоналізму. Дух, Кров, Слава, Ієрархія, Ґрунт та Чин – це все святе для нас. Це і є соціал-націоналізм.
Різні світоглядні доктрини, такі як комунізм, лібералізм, націоналізм та ін. підходять до науки по різному. Соціал-Націоналізм із зрозумілих підстав має саме націоналістичне ставлення до науки.
Основною містичною ідеєю Соціал-Націоналізму є витворення, замість купи розрізнених індивідуумів механічно об’єднаних назвою «українці» та наявністю українського паспорта, Національної надспільноти – єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей – фізично, інтелектуально й духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини – Надлюдина.
Не ризикуючи впасти в перебільшення, ми можемо з усією очевидністю констатувати, що сучасний український націоналізм знаходиться в глибокій системній кризі.