Соціяльний поділ внутрі нації — це конечність, створювана розвитком суспільно-виробничих відносин. Соціяльні групи (або як їх називають — класи) нації — це органічні спільноти, що в кожному даному історичному періоді надають структурі. суспільства конкретних форм і означають її завдання.
Проблема соціяльного поділу нації є надзвичайно складною й многогранною. Її неможливо розрішувати ані методами класової реакції, що намагається здержати розвиток суспільно-політичних і господарських відносин (як це робить сучасний капіталізм), ані вузькоглядними доґмами перманентної класової війни (як це робить комуно-соціялізм).
Кожна нація безнастанно побільшує свої духовні та фізичні сили, перебуваючи в стані невпинного зростання. Коли ці вияви не проявляються, то це є доказом, то дана нація вже перебуває на шляхах упадку та деґрадації. Відповідно до цього зростання, перед кожною нацією стає завдання здобуття тих загальних засобів, що для свого насичення й скріплення вимагає її організм. До певного часу ці середники здобуваються інтенсивним використанням внутрішніх ресурсів, але врешті приходить пора, коли вони стають невистачаючими.
Ідеологія ДСУ охоплює інтереси не соціальної чи партійної групи, верстви чи класу, а інтереси Нації. Політична ідеологія ДСУ – націократична. Об’єднання прагне до побудови націокротичної держави, джерелом влади якої буде УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ.
Нація – головне поняття політичної філософії ДСУ. Права та інтереси нації – головні критерії наших дій. Держава правочинна тоді, коли керується інтересами Української Нації. Завдання держави – служити Нації, бути могутнім інструментом її політичного та духовного самоствердження, її історичної творчості. Влада Української Нації гарантуватиме й права кожного члена цієї великої спільноти.
Коли сьогодні йде мова про попередників українського соціал-націоналізму, про тих , хто заклав ідейний фундамент нашого руху, перш за все спливає ім’я Миколи Сціборського. Ім’я людини, яка ввела у ідейну та політичну площину, під назвою націократія, те що сьогодні набуло форми соціал-націоналізму. Творчий спадок Сціборського став основою ідеології організованого соціал-націоналізму та українською альтернативою нав’язуванню чужинських ідей.
Сьогодні, вислуховуючи ґрунтовну критику демократії, прийнято погоджуватися, але наводити старий, але, нажаль, не забутий афоризм В.Черчілля «Демократія – погана форма правління, але кращої ще не вигадано». Ця фраза жодним чином не відповідає дійсності. Існує цілий ряд недемократичних політичних режимів, які функціонально є більш ефективними та мають на порядок менше вад, аніж демократія. Їх існування у суспільстві «свободи, рівності та братерства» не заведено афішувати, адже це може вивести людство на новий етап свого розвитку, де немає місця ані демократичній безвідповідальності, ані її вічним супутникам – ліберальній вседозволеності та капіталістичному здирництву. Серед таких устроїв майбутнього особливе місце посідає система Націократії, розроблена українським націоналістичним ідеологом, полковником армії УНР Миколою Сціборським.
Пропонуємо Вашій увазі відео із другої відкритої ідеологічної лекції у Києві, що відбувалася 18 травня.
Тема леції “Націократія – шлях до соціальної справедливості та Національної Величі”.
Лекцію читав Олег Однороженко.
Лектор розповів про основні принципи націократії, її структуру, систему формування державної ієархії та перехідний період до неї. Після лекції були дані відповіді на запитання, серед яких були піднята проблематика майбутньої конституції, шляхи побудови соціал-націоналізму та питання зовнішньої політики, а також багато інших.
Все це та ще багато іншого ви можете побачити проглянувши відео.
Основною містичною ідеєю Соціал-Націоналізму є витворення, замість купи розрізнених індивідуумів механічно об’єднаних назвою «українці» та наявністю українського паспорта, Національної надспільноти – єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей – фізично, інтелектуально й духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини – Надлюдина.
Абсолютна більшість політичних партій України (серед більш-менш впливових – усі) проголошують гасла демократичних цінностей та побудови демократії (демократичного суспільства).
Не ризикуючи впасти в перебільшення, ми можемо з усією очевидністю констатувати, що сучасний український націоналізм знаходиться в глибокій системній кризі.
Молоде покоління Патріотів, розуміючи сучасний стан Nаціі і Держави, як катастрофічний, вимагає повного усунення владної верхівки (політиків та олігархів) від політичного і економічного управління Державою. Після цього ми вимагаємо втілення наступних положень:
Соціяльний поділ внутрі нації — це конечність, створювана розвитком суспільно-виробничих відносин. Соціяльні групи (або як їх називають — класи) нації — це органічні спільноти, що в кожному даному історичному періоді надають структурі. суспільства конкретних форм і означають її завдання.
Основною містичною ідеєю Соціал-Націоналізму є витворення, замість купи розрізнених індивідуумів механічно об’єднаних назвою «українці» та наявністю українського паспорта, Національної надспільноти – єдиного біологічного організму, який буде складатися з Нових Людей – фізично, інтелектуально й духовно розвинутих осіб. З маси індивідуумів має постати Нація, а зі слабкої сучасної людини – Надлюдина.
Перш за все розділимо розгляд цього питання на „робітничий рух до Націократії” та „робітничий рух після встановлення Націократії”.
„Український соціальний націоналізм”. – Харків: „Патріот України”, 2007. – с. 46-54.