(З викладу д-ра Ростислава Єндика в Українськім Науковім Інституті)
Серед людських рас панує принцип двоякої боротьби: аґональної і континентальної. Напрямком першої в добір серед громади, а друга покривається з кольоніяльним завойовництвом.
(З викладу д-ра Ростислава Єндика в Українськім Науковім Інституті)
Серед людських рас панує принцип двоякої боротьби: аґональної і континентальної. Напрямком першої в добір серед громади, а друга покривається з кольоніяльним завойовництвом.
Читано як реферат на Літературній Маніфестації «Аполло Мілітанс України», влаштованій студентським] т[оварист]вом «Зарево» в Празі в березні 1933 року.
«Криця, Кріс!.. Щоб поруч Лаври станув Капітолій!» Ось зміст і спрямо ваність сучасної української поезії. Мілітаризм — характеристична її риса. Коли перед тим батальними образами часто послуговувалися як вдячною формою для висловлення зовсім мирних ідей, культурної праці тощо, а в кращому випадку вкладали в неї зміст соціальний, то сучасна поезія прий няла сам мілітаризм і зміст її відповідає формі.
Більше півстоліття відділяє нас від моменту поразки фашистського режиму та інших режимів-союзників по Антикомінтернівському пакту і смерті засновника фашизму Муссоліні, але складається враження, що сам фашизм досі живий і нікуди не зник.
Правопис подається за першодруком: «Вістник» (Гол. Редактор Д. Донцов), № 3, 1933 р.
Ів. Гончаренко
Техніка державного перевороту
(Лист з Франції)
«Кожна штука має свою техніку. Не всі великі революціонери були обзнайомлені з технікою державного перевороту. Перебираючи лишень великих: Катиліну, Кромвеля, Робесп’єра та Наполеона, а навіть Лєніна, видно, що всім їм була знана концепція державного перевороту, але не техніка», каже Маляпарте, автор нашумілої «Техніки державного перевороту»*) що ось недавно зявилася у французькому перекладі.
Де стоїмо? — В нас уже стільки написалося й наговорилося про «напередодні рішаючих подій», що рука не повертається, щоб написати сьогодні ще раз — «напередодні». Бо річ із цим дороговказом — «напередодні» — дуже відповідальна: коли його кажеться (або не кажеться), треба бути свідомим, що наслідки (в одному й другому випадку) далекойдучі. Коли казати раз – по – раз «напередодні» — треба бути приготованим, що якась частина енергії, зуживана на труд розбудови й труд на довшу мету, відвязується від дотеперішнього свойого обєкту діяння, і демобілізується в чеканні на ці «рішаючі події».
Українські націоналісти мають культ сили. Вони постійно твердять, що історію творили завжди лише сильні нації, свідомі себе і своєї місії в світі. Вони постійно вказують, що лише орієнтуючись на власні сили свого народу та розвиваючи їх в постійній боротьбі за звільнення від ворога, знайде український нарід шлях до свого визволення і до творчого життя в рямках власної незалежної держави. Вони завжди зазначали, що жалібним квилінням, скаргами та плачем можна здобути в далеких і близьких сусідів хіба платонічне співчуття, а найскоріше – презирство, та ніколи незалежність і рівно рядне до тих сусідів місце в світі.
30 листопада 1939 року розпочалася війна СССР з Фінляндією — большевицькі війська атакували кордон цієї незалежної країни. Втім, намагання Москви проковтнути свого північного сусіда обернулося, в черговий раз, величезними втратами з москвинського боку і повною поразкою агресора.
rid.org.ua розпочинає цикл статтей видатного діяча британського правого руху XX ст. сера Освальда Мослі. – редакція РІД.
Етичний і соціальний закон Британії дає наляканому, гидуючому щодо всього британцеві, дивну ілюзію, що він вільний. Насправді, країна схожа на країну епохи полювання на відьом. Ні у одній цивілізованій країні, можливо тільки в США, у людини немає такої обмеженості у дії, як в Британії.
“Криваве Толедо, древнє Толедо,
невже ти стало, зостарившись,
дивиною для заморських роззяв…
Але знову і знову іспанці б’ються
у тісних твоїх стінах,
знов лунає гармата,
знов маври рвуться на допомогу
замкові Алькасар…”