Виховний фон росту Героїв не є інший від фону всього громадянства. Лише в них є вміння належно вглиблюватись й добачати етичні вартості. Є в них сильна напруга волі, глибоке сприйняття і органічне засвоєння й витворення (з власного почину) в особі етичних максим, фанатичне захоплення ідеєю, беззастережне впровадження її в життя, всупереч всім небезпекам і перешкодам. Героїзм – це наслідок ідеалізму. Це не тільки потенційна позиція, а реальна дія в житті, це прояв ідеалізму в чині, реальний прояв ідейности й етичности, перед обличчям найгрізнішої небезпеки для індивідуального життя. Заповнити силою своєї волі прірву між реально-можливим і бажаним, між метою і засобами, коли приходиться ризикувати життям – це змагання Героя.
Україна
Махновський рух – український погляд
Офіційна історія привчила нас до сприйняття історичної ролі Нестора Махно як затятого борця проти усіх – білих, червоних і жовто-блакитних(хоча в певний момент махновський рух і сам почав битися під жовто-блактиними прапорами). Історики ніколи не переставали віддавати шану Махно як полководцю, як військовому організатору, як мотиватору та оратору, при цьому наче навмисно обминаючи його діяльність щодо творення автентичного і нового на той час суспільного ладу.
Отож в цій статті ви зможете побачити іншого Махно, людину, яку мільйони українських чоловіків і жінок, незалежно від віку, наділили найавторитетнішим зі звань – «Батько», що також відповідає козацьким традиціям: батько-отаман, батько-гетьман.
Ви побачите інший махновський рух, не анархістів-інтернаціоналістів, не авантюристів і розбишак, а рух, який справджував надії і сподівання українського селянства – каркасу Української Nації початку ХХ сторіччя, рух, який на свій стяг боротьби помістив найзаповітніші мрії українців – Волю і Землю.
Морально-етичні норми сучасної молоді
Сучасна молодь, вихована на дегенеративній культурі, поводить себе відповідно. Влаштувавши нещодавно публічний захід, направлений на популяризацію традиційної української культури стикнувся з дуже неприємними явищами, притаманними сучасній молоді. Я зараз кажу про апатичність і егоїстичність сучасної молоді. Та псевдокультура, котра насильницьким шляхом нав’язувалась нашій нації злочинною системою комуністичного строю, а опісля цього дегенеративним «демократичним» режимом «нарешті» дала плоди. Дала плоди в вигляді повного морального розкладу нашого суспільства і особливо його перспективнішої частини – молоді. Для підтвердження моїх слів не треба дорого стоячих статистичних досліджень, достатньо лише декілька хвилин приділити розмові з пересічним представником нового покоління українців.
Держава як національний організм. Економічне підґрунтя традиційної сім’ї
Коли ми чуємо про традиційну сім’ю, то асоціативний ряд наштовхує пригадувати мітинги консерваторів проти одностатевих шлюбів та інших збочень. Моральна сторона однозначно важлива, але завдяки тому, що більшість консерваторів зациклені на цій самій моральній стороні суспільство забуває (а ліберальне лобі лише цьому сприяє) про економічне підґрунтя традиційної сім’ї, яка є одним із стовпів розвитку народного державного організму.
Держава як національний організм. Пенсії, пільги, соціалка
Пенсії на території України з’являлися і зникали. В часи Російської Імперії пенсії були лише у держслужбовців і то за найменший проступок вислугу років могли анулювати. Після приходу до влади більшовиків і ці пенсії були скасовані. Закон про пенсії вийшов в 1956 року і забезпечував пенсіями виключно жителів міст, а через десяток років — жителів сіл. Тобто половину свого існування совєцький соціалістичний союз пенсій не мав. Це стало з часом однією з причин падіння народжуваності.
Провідництво
Право вести треба здобувати за всякого спротиву умов здобути. Націоналісти мусять хотіти стати провідниками, а не чекати вибору. Бо вибирати провідника можна там, де всі рівні. Дійсність не знає такого стану, тому вибирані провідники відчувають своє право, як накинений тягар; вони бояться самостійно рішати, а тому не ведуть, а заводять.
Провідник вибирає себе сам тим, що збуджує до себе найбільше довір’я на основі своїх визначних чинів.
Держава як національний організм. Демографія
Позитивна демографія — перша ознака здорового народного організму. Життя кожної Нації полягає у її безмежному розширенні у кількості, якості, просторі та часі. Це зумовлено самою її природою як власне природної живої спільноти. Кожна Нація є сумою поколінь від минулого до майбутнього. Безсмертя Нації можна досягнути лише одним шляхом, а саме постійним існуванням майбутніх поколінь.
Держава як національний організм. Пропорції
Які асоціації у вас складаються зі словом “огидне”? У мене це асоціюється із крайньою непропорційністю. Точніше неприродною непропорційністю. Якби у людини пальці були довшими за руки — це було б огидно. Або якби очі були різних діаметрів — це було б огидно. Справа не лише в біології. Коли нардеп-паразит отримує прямо чи опосередковано в сотню раз більше ніж середньостатистичний громадянин — це огидно. Більше півмільйона правопохоронців — це огидно. Прикладів можна навести безліч.
Як пізнати Вождя?
Від пересічних громадян часто можна почути скиглення з приводу того, що вони в черговий раз обрали не того кандидата. Абсолютна більшість нашого оточення твердо знає, що вивести їх з сьогоднішнього злиденного животіння може тільки хтось єдиний, сильний і вольовий. Той, кого прийнято називати коротким, але змістовним словом «Вождь».
Присмак Революції
Вперше на нашій пам’яті революцією серйозно запахло наприкінці 1980-х. Але тоді була революційна ситуація, але не було революціонерів. У 1991 році цей солодкий для кожного пасіонарія запах засмерділи натовпи національно-демократичних конформістів. Готову до революційних змін націю перетворили на меркантильний електорат. Революцію злили…