Про Біласа і Данилишина можно розповідати довго в контексті їх експропріаційно-терористичної діяльності. Для ІІ-ї Речі Посполитої ці два українських бойовика були звичайними грабіжниками. Так, навіть не терористами, а просто грабіжниками. Адже вони, як могло здатися зовні, просто грабували банки і пошти. Цілком інша справа, куди вони потім пускали ці гроші (А без здобутих ними і такими як вони коштів Українська Військова Організація існувати б просто не могла). Та формально перед польським судом вони предстали саме як грабіжники. Якби ці двоє зробили те саме на 80 років пізніше, ця держава (що зовсім формально носить назву “Україна”) так само винесла б їм вищу міру покарання (правда з тією різницею, що до смертної кари наразі діє мемеорандум). Так, для республіки “Україна” Білас і Данилишин героями бути не можуть. Але для нас, соціал-націоналістів, ці двоє були, є і завжди залишаться прикладами незламності духу українця-бойовика.

Читати далі »

Зусиллями Головного Проводу СNА та Запорізького осередку вийшов друком другий номер збірки ідеологічних робіт та програмових документів “Український Соціальний Націоналізм”. Перший випуск побачив світ у Харкові ще в 2007 році. Його підготували представники Організації “Патріот України”, яка на той момент була єдиною структурою, яка відкрито називала себе соціал-націоналістичною і займалася виключно громадською роботою. Наразі соціал-націоналістична організація в Україні вже не одна, і більшість СN гуртів співпрацюють в рамках Соціал-Nаціональної Асамблеї, яка вже діє не тільки на громадському фронті, але й зробила перші кроки у політичній боротьбі. Природно, що ми, як реальна антисистемна організація відчули протидію ворожої українцям системи. Протягом 2011-2012 років соціал-націоналісти стали найбільш репресованим ідеологічним рухом у сьогоднішній Україні. Один з авторів нижченаведеної збірки (Андрій Білецький) є наразі політв’язнем, ще один з авторів (Олег Однороженко), щойно вийшов з в’язниці на поруки.

Читати далі »

Мораль є системою поглядів, норм і оцінок, які регулюють поведінку в суспільстві. Мораль грунтується на здоровому глузді, релігійних уявленнях і національних традиціях. Мораль не закріплюється письмово, її не потрібно пітверджувати нотаріально. Порушення лише її норм не тягне за собою адміністративної чи кримінальної відповідальності, покаранням за це є тільки суспільний осуд. Але будь-яке здорове суспільство будує відносини всередині себе на власній моралі, закріплюючи її законодавчо у праві. Таким чином мораль є першоосновою, наповненням, змістом права, ДУХОМ ЗАКОНУ. Мораль не є мертвою матерією. Вона є гнучкою, її норми змінюються в залежності від зовнішніх обставин і потреб суспільства. Як і належить духові, мораль – субстанція не матеріальна, її природа ідеалістична.

Читати далі »

Українці та українки! Часто нам закидають, що ми надто жорстокі, що нам бракує поміркованості у думках та діях. Що ми не розуміємо тяжку долю чужинців-іммігрантів, не розуміємо, що у міліціянтів всього навсього така робота, а чиновники не можуть зробити все відразу добре, тому що демократична платформа довго будується, що закордонні холуї насправді хочуть нам добра… Нам хочуть нав’язати до них любов.

Читати далі »

14 листопада активісти «Братства» та «Патріоту України» спробували встановити меморіальну дошку Ярославу Мазурку. Таким чином епопея під назвою «Караванський Стрілок» була продовжена. Хтось вбачає у цій епопеї чисту політику, хтось – звичайну випадковість, хтось дивиться на неї як на розважальне шоу. Мені ж вона здається чимось таким, що маніфестує особливості нашого часу, його парадигмальні підстави та «бічні», маргінальні, альтернативні тенденції.

Читати далі »

“Я бачив Південний Хрест, знаю, як “за Уралом сонце сходить” і як виглядають тропічні джунглі, а все-таки не можу забути рідної Бистриці”. Він 24 рази перетнув Атлантику. У Нью-Йорку його тренував сам Бенні Леонард. А потім він пішов у повстанці. В Українській повстанській армії воювало чимало стрільців, біографії яких достойні сценарію голлівудських блокбастерів. Саме звичайні повстанці були творцями бойової слави УПА. Їхнє геройство, харизматичність та часто непересічність спонукають нас задумуватися над минулим, а часто й дивуватися.

Читати далі »

Сьогодні як і щороку на Покрову він приїхав у Холодний Яр. Тут у 1920-х загинув його батько, він був «бандіт» і його застрелили червоні міліціонери. Тут у 1950-х залишились назавжди його брати. Ні, не по крові, брати по духу. Такі самі «бандіти» як і батько. Такі ж «бандіти» як і він сам. Звідси почались його поневіряння по сибірських концтаборах. Тоді його молодість ще тільки-но розпочалась.

Читати далі »

У людей є тільки два типи взаємин: аргумент і сила. Якщо ви хочете, щоб я зробив щось для Вас, Ви можете або переконати мене аргументами або змусити мене виконати ваші вказівки під загрозою або впливом сили. Будь-які, без винятку, людські взаємини потрапляють в одну з двох категорій відносин. Аргумент або сила, от і все.

Читати далі »

Останні 20 років кожного дня у школі та в університеті, на роботі і на вулиці, з телепрограм та інтернет-новин я чув про демократію. Піддати сумніву правильність і святість цього поняття було рівноцінним прояву неграмотності. Демократія у цьому суспільстві була на одному рівні з І-м законом Н’ютона чи ІІ-м законом Менделя, з геліоцентричною системою Коперніка чи теорією еволюції Дарвіна. Навіть більше – закони і теорії хтось і якось виводив і доводив. А демократія, принаймні у тому вигляді, в якому нам її підсовують, є аксіомою.

Читати далі »

Напруга політичної боротьби, яку останніми роками спровоковано репресивними та шахрайськими діями режиму Януковича, проводить чим далі, то все чіткішій вододіл між окремими політичними силами (партіями та організаціями) та діячами (від професійних політиків до громадських активістів). Нам не йдеться про поділ за схемами влада-опозиція, система-антисистема, противники-прибічники режиму. Тут ситуація хоч і не така проста, як може видатися на перший погляд, але є все ж більш-менш зрозумілою, навіть при поверховому аналізі.

Читати далі »