Коротко нагадаємо, що в 1917-1920 рр. Антанта з великою підозрою поставилася до українських самостійницьких устремлінь. Протягом 1917 року, коли російські фронти Першої світової війни, під впливом Лютневої революції в Петрограді, почали виявляти ознаки повної дезорганізації, військові місії Британії, Франції. Бельгії та Сербії, розцінюючи новостворену Українську Центральну Раду як стабілізуючий фактор у регіоні, неоднократно намагалися переконати українських політиків продовжити бойові дії, пропонуючи, у відповідь, підтримати автономістські вимоги українців.
Лист Ярослава Стецька до Адольфа Гітлера
Самостійність України та жидівство
Жиди мріють про похорон шкідливого для них гасла й факта само означення малих народів, вони стоять за відновлення централізованої Росії. Тож як же можуть до них добре ставитись оті, що стали вільними народностями? Чуємо теж од жидівських авторів, що Німеччина, Польща, Угорщина, Румунія, Росія, Австрія й чимало инших держав «просякнено таким їдким антисемітизмом, що жидам тяжко там дихати»40)… Чому?
Тарас Бульба і Руська Земля
«Тарас Бульба» крокує кінозалами. Безсмертний талант М.В.Гоголя викарбував живе втілення героїв землі рідної. Екранізація твору являє собою знаменну відзнаку 200-річного ювілею письменника. Образ запорозького козацького отамана оспіваний М.В.Гоголем в період ще живих спогадів романтичного духу Війська Запорозького Низового, багатий реалістичними рисами, а опис життя запорозького насичений барвистим народним колоритом.
Закарпаття
I. Чи українці бажали прилучення до Чехословаччини?
Українців жило в 1930. році в межах ЧСР 630.000 людей. Українська етнографічна територія розпадається на східню частину під офіційною назвою т. зв. Підкарпатської Русі, і на західню частину — в межах Словаччини.
Напрям
Сьогодні однією з найбільших проблем української держави є повна зневіра та розчарування її громадян. Розчарування державою, владою і, що найбільш прикро, самою ідеєю незалежності. Аналізуючи, можна назвати кілька причин такого стану.
МВ Рід
Мережеве видання Рід – це один із виявів організованого соціал-націоналізму, вияв у площині світогляду. Соціал-Націоналізм власну організованість протиставляє роздрібленості та анархії, ідеалізм напротивагу матеріалізму, а ірраціональність, фанатизм та безсумнівну віру замість кайданів раціоналізму. Дух, Кров, Слава, Ієрархія, Ґрунт та Чин – це все святе для нас. Це і є соціал-націоналізм.
Соціал-Націоналістичний Рух схожий на армійську маршируючу колону, яка крокує не спокійними бруківками сплячих вулиць, а всім нам близькою, проте здається часом забутою Воюючою Україною, яка тотожна Великій Україні. Коли хтось нам закидає, що українська Нація народилась у XVII-му або XX-му столітті, то ми відповідаємо, що вона існувала вічно як і сама її Божествена сутність. Коли хтось говорить “десь вже в історії ми це бачили”, то ми відповідаємо, що може заіржавіти пістолет, перетворитися у прах кілька поколінь людей або зникнути цілі міста і держави, проте Ідея Нації вічна рівно настільки наскільки є вічною сама Нація.
Політика соціал-націоналізму опирається на містику, а не на політекономічні формули. Ми – революціонери, тому що діємо проти антинаціональної системи. Ми – “реакціонери”, тому що переможці. Нація буде вихована не як механічна сума політкоректних індивідумів або як робітничий клас. Вся Українська Нація має бути просякнута духом аристократизму та Місієї Вищого Призначення.
В умовах, коли новітня держава не лише не виправдовує Національних сподівань, але й сприяє поступовому і всебічному занепаду, деградації та вимиранню Нації, а демо-ліберальна пропаганда підносить права окремих індивідів над загальнонаціональними, розщеплює єдине поняття Нації, коли Національна культура і традиції відмирають, поступаючись місцем глобальній антикультурі та антисоціальній псевдоморалі, єдиний расовий тип Нації і мовне середовище розчиняються чужорасовим та іншомовним елементом, задля створення належних умов для стабілізації й подальшого розвитку необхідне утвердження Права Нації.
Задля утвердження Права Нації є прийнятними будь-які методи від публічних до підпільних, від місцево-локальних до глобально-масштабних, від парламентарних до збройно-силових. Зволікання з утвердженням Права Нації може призвести до невиправних наслідків. Утвердження Права Нації виправдовує будь-які доцільні та достатні насильство і жорстокість. Ми, Українські Націоналісти, поборюючи ліберально-егоїстичний індивідуалізм та азійський стадний колективізм, висуваємо як найвищу світову цінність та ідеал:
ПРАВО NАЦІЇ
1. Nація як природня спільнота, найбільший живий духовний та біологічний організм, що має спільне походження, расовий тип, ментальність, мову, територію проживання, культуру має безумовне право на життя, збереження своєї расової та духовної самобутності. 2. Nація має безумовне і легальне право на спротив в разі спроб позбавити її власної самодостатності. 3. Nація має право вести як оборонну так і наступальну боротьбу з силами які прагнуть її знищення або деформації. 4. Nація має право на моноетнічність власної держави, а також на повну державну самостійність та ігнорування міжнародних норм, якщо ті загрожують існуванню або нормальному розвиткові Nації. 5. Nація як замкнена генетична популяція має право позбуватися на своїй території іншорасової домішки шляхом депортації її носіїв на історичну територію їх проживання. 6. Nація має право покращувати власне здоров’я через впровадження расового, євгеністичного та екологічного законодавства. 7. Nація має право відновлювати свій природній духовний, культурний та мовний простір шляхом ренаціоналізації своїх окремих представників та соціальних і регіональних груп населення, що були денаціоналізовані внаслідок інородної окупації, входження до складу поліетнічних державних утворень або через вплив космополітичної культури. 8. Nація має право на встановлення соціально-справедливого ладу у власній державі, а також позбутися паразитарних верств, які намагаються шляхом економічних та політичних маніпуляцій привласнити собі матеріальні цінності Nації. 9. Право Nації є превалюючим над частковими правами окремих осіб, родинних та соціальних груп. Їх права реалізуються в рамках і не на шкоду Права Nації. 10. Nація має один невід’ємний обов’язок – у повному обсязі та всіма доступними засобами втілювати в життя Право Nації. На утвердження Права Nації віддаємо свої життя, майно і кров.
Організація “Патріот України”
17 вересня 2006 року Давньоруське Донецьке городище

ВОЖДЕВІ й РЕЙХСКАНЦЛЕРОВІ Великонімецького Рейха