На великому звороті світової історії, що ним стала минула війна, вирушив український нарід перший в духову реводюцію шукати вищої правди, яка мала освітити його життя й боротьбу. Пройшло двадцять літ, і в мужніх і кривавих зусиллях знайшов він цю правду, платячи за неї нечуваною ціною мільйонових жертв.
Було нею віднайдення твердого і героїчного ідеалу, який визначив існування людини і нації спільним Божим знаменником абсолютного і розкрив перед нею, окраденою і спростаченою, всі глибини життя, хотіння і чину. Зірвав він з очей нації теж полуду, що закривала їй внутрішній зміст її іншого, високого минулого, а разом і її необмеженого майбутнього.
Головна мета сучасного і фашистського руху це становлення корпоративної держави. На нашу думку це найвеличніша конструктивна концепція з будь-коли придуманих розумом людини. В основному невідома в Британії, але є за своєю природою найбільш краще відповідною для британського темпераменту, ніж для будь-якої іншої нації. У психології це засновано на груповій роботі, в устрої ж це раціоналізована держава.
Робота, яку ви зараз читаєте, постала як результат тривалих міркувань на різноманітні теми – про основи соціал-націоналізму, економічну та соціальну сторону соціал-націоналізму, про корінну різницю між соціал-націоналізмом і соціалізмом.
Европа! Уявлення, що вяжуться цим словом, різнорідні – бо неодностайні окреслення самого цього поняття. Вони сягають від географічних стверджень аж до ідеольогічних поглядів, і в багато чому собі суперечать. Вже географічно, поняття Европи, спірне; політичні ж моменти побільшують непорозуміння. Наприклад – належить СССР до Европи чи ні? В школі вчили нас, що Урал є границею між Европою й Азією. Сьогодні ж на просторі між Збручем і Каспієм точиться боротьба власне за пересунення границь Европи на схід! Знищення турецького панування в південно-східній Европі стерло азійські впливи з європейських народів і поставило Туреччину між азійські держави Близького Сходу. Але сучасна Туреччина Кемаля Паші сама сягає до духовного й цивілізованого зближення з Европою. Еспанію й Португалію донедавна французькі історики називали країнами, яких можна сміло залишити поза увагою при розгляді останніх 50 років історичного розвитку Европи. А з 1936 року, Еспанія стала її заборолом перед силами руїни, Португалія ж при боці Еспанії. Дискусія над поняттєвою інтерпретацією Европи триває в усіх площинах і певно не скоро скінчиться.
(З викладу д-ра Ростислава Єндика в Українськім Науковім Інституті)
Серед людських рас панує принцип двоякої боротьби: аґональної і континентальної. Напрямком першої в добір серед громади, а друга покривається з кольоніяльним завойовництвом.
Більше півстоліття відділяє нас від моменту поразки фашистського режиму та інших режимів-союзників по Антикомінтернівському пакту і смерті засновника фашизму Муссоліні, але складається враження, що сам фашизм досі живий і нікуди не зник.
Закінчувати життя самогубством щоб щось комусь довести, голодувати в СІЗО в знак протесту, писати скарги президенту, просити допомоги в депутатів.
Що в цьому спільного?
З початку кінця СССР в Україні відновився націоналістичний рух. До середини 90-х здавалося б, націоналістичний рух був у розквіті. На відео і фото тих часів можна спостерігати колони із сотень міцних чоловіків. В середовищі побутують легенди про ті час, про успішний шантаж влади, про перемоги в бійках з ментами і т.д.
Боляче бачити як написане О. Ольжичем знову стало актуальне через сімдесят років. Як гриби після дощу наплодилися в Україні «праві організації», які не хочуть щоб українських націоналістів представляли у вітчизняних ЗМІ як крайніх правих, радикалів. Закликають всіх «справжніх націоналістів» не піддаватися емоціям і фальшивому радикалізму. Нагороджують один одного медалями-цяцянками, присвоюють липові офіцерські звання та погони. Обов’язково збираються на відзначення всіляких ювілеїв і дат у гарних одностроях і це дає їм підставу друкуватися у власних газетках та надалі отримувати гроші від української діяспори. Радіють з того, що нарешті цього року при відзначені річниці створення УПА не було масових побоїщ і збираються йти у похід за владою на наступних парламентських виборах…
Правопис подається за першодруком: «Вістник» (Гол. Редактор Д. Донцов), № 3, 1933 р.
Ів. Гончаренко
Техніка державного перевороту
(Лист з Франції)
«Кожна штука має свою техніку. Не всі великі революціонери були обзнайомлені з технікою державного перевороту. Перебираючи лишень великих: Катиліну, Кромвеля, Робесп’єра та Наполеона, а навіть Лєніна, видно, що всім їм була знана концепція державного перевороту, але не техніка», каже Маляпарте, автор нашумілої «Техніки державного перевороту»*) що ось недавно зявилася у французькому перекладі.
На великому звороті світової історії, що ним стала минула війна, вирушив український нарід перший в духову реводюцію шукати вищої правди, яка мала освітити його життя й боротьбу. Пройшло двадцять літ, і в мужніх і кривавих зусиллях знайшов він цю правду, платячи за неї нечуваною ціною мільйонових жертв.
Головна мета сучасного і фашистського руху це становлення корпоративної держави. На нашу думку це найвеличніша конструктивна концепція з будь-коли придуманих розумом людини. В основному невідома в Британії, але є за своєю природою найбільш краще відповідною для британського темпераменту, ніж для будь-якої іншої нації. У психології це засновано на груповій роботі, в устрої ж це раціоналізована держава.
Вступне слово
(З викладу д-ра Ростислава Єндика в Українськім Науковім Інституті)