Зміна державно-правової системи та
проблема територіальної цілісності:
приклад Литви та Польщі.
Доповідь на семінарі
«Державно-правова система України: історія та сьогодення»
(29 квітня 2017 р.,
Київський національний університет
ім. Т. Г. Шевченка) Читати далі »
Взагалі питання української складової в махновському русі є доволі заплутаним, бо в ньому існувало дві групи впливу: українці-патріоти, які з часом боротьби проти жидівських ЧК і москальських продзагонів ставали націоналістами та анархісти москальського та жидівського походження, які здебільшого засіли в культвідділі (все ж таки були і чисто анархістські бойові підрозділи та підрозділи, які очолювали ідейні анархісти, але їх кількість губиться серед усієї Революційної Повстанської Армії України) і займалися створенням відозв, газет тощо і були затятими інтернаціоналістами. Дослідження діяльності махновців у державотворенні та дипломатії (дивися нижче) дає право зробити висновок, що махновський рух не був анархістським, але боровся за народовладдя, яке базувалося на місцевому самоврядуванні. Читати далі »
Коли ми чуємо про традиційну сім’ю, то асоціативний ряд наштовхує пригадувати мітинги консерваторів проти одностатевих шлюбів та інших збочень. Моральна сторона однозначно важлива, але завдяки тому, що більшість консерваторів зациклені на цій самій моральній стороні суспільство забуває (а ліберальне лобі лише цьому сприяє) про економічне підґрунтя традиційної сім’ї, яка є одним із стовпів розвитку народного державного організму. Читати далі »
Пенсії на території України з’являлися і зникали. В часи Російської Імперії пенсії були лише у держслужбовців і то за найменший проступок вислугу років могли анулювати. Після приходу до влади більшовиків і ці пенсії були скасовані. Закон про пенсії вийшов в 1956 року і забезпечував пенсіями виключно жителів міст, а через десяток років — жителів сіл. Тобто половину свого існування совєцький соціалістичний союз пенсій не мав. Це стало з часом однією з причин падіння народжуваності. Читати далі »
Соціяльний поділ внутрі нації — це конечність, створювана розвитком суспільно-виробничих відносин. Соціяльні групи (або як їх називають — класи) нації — це органічні спільноти, що в кожному даному історичному періоді надають структурі. суспільства конкретних форм і означають її завдання.
Проблема соціяльного поділу нації є надзвичайно складною й многогранною. Її неможливо розрішувати ані методами класової реакції, що намагається здержати розвиток суспільно-політичних і господарських відносин (як це робить сучасний капіталізм), ані вузькоглядними доґмами перманентної класової війни (як це робить комуно-соціялізм). Читати далі »
Кожна нація безнастанно побільшує свої духовні та фізичні сили, перебуваючи в стані невпинного зростання. Коли ці вияви не проявляються, то це є доказом, то дана нація вже перебуває на шляхах упадку та деґрадації. Відповідно до цього зростання, перед кожною нацією стає завдання здобуття тих загальних засобів, що для свого насичення й скріплення вимагає її організм. До певного часу ці середники здобуваються інтенсивним використанням внутрішніх ресурсів, але врешті приходить пора, коли вони стають невистачаючими. Читати далі »
Розуміння нації, як найвищої в своїй внутрішній цінності й значенні основи суспільного життя, приводить націоналізм також до відповідного трактування істоти та завдань держави. У відмінність до соціялістичних протидержавних теорій, український націоналізм вчить, що передумовою забезпечення всебічного розвитку нації та її активної ролі в світовому оточенні є власна, незалежна держава. Читати далі »
Капіталізм та соціалізм ставлять економічний фактор на перше місце, практично відкидаючи значення інших чинників у життєдіяльності людської спільноти, підпорядковуючи ці останні економічному інтересу. І капіталізм, і соціалізм грунтуються на матеріалістичному світогляді, поборниками якого ми є. Наше, ідеалістичне світосприйняття, висуває на перші позиції національні інтереси, які є відправною точкою всієї нашої діяльності. Відповідно доцільність тих чи інших речей, в тому числі і в господарській діяльності, є головним критерієм, за яким ми оцінюємо корисність тих чи інших заходів в економіці чи моделей економічної діяльності. Читати далі »