Україна


Дух – основа нашої Боротьби

duhЯ звертаюсь до своїх Братів, членів Організації, всіх з ким разом створював її з нуля, всіх тих, хто залишається в її лавах зараз в атмосфері зради і репресій, всіх, хто прийде в неї в майбутньому і понесе наші бойові знамена до Перемоги.

Я пишу в найтяжчі часи нашої Організації. Найтяжчі-тому що вже півтора роки вся державна репресивна машина проти нашого руху. Одна за одною «пишуться» фальсифіковані справи, один за одним найкращі кадри опиняються за гратами або в бігах. При цьому ворог хоче знищити нас не тільки фізично, але й морально: нас – ідейних бійців звинувачують у брудних кримінальних злочинах. Півтора роки на діяльність Організації накладено табу, – про неї не говорять ні на телебаченні, ні в газетах. Вороги – звичайні СБУ-шні стукачі та боягузи виливають потоки бруди і брехні на нас в сєтях. Всі вони сподіваються, що змова мовчання в купі з брудом знищать наш Рух і Організацію. Але скоро всі ці ланцюгові пси та їхні господарі переконаються в незламності нашого Духу. Читати далі »


Українець

Коли існував Совєцький Союз з його інтернаціональною ідеєю, відповідно панувала й егалітарна концепція: зрівняння всіх людей. Концепція обмежувала свободу людини і гальмувала суспільний прогрес. У цивілізованому суспільстві не може бути й мови про рівність тому, що люди за своєю природою можуть бути хіба що подібними. Ми не зробимо добра істоті, біологічно ідентичній людині, назвавши її власне людиною. Адже «сонце допомагає бачити здоровим очам і завдає болю хворим» (Абу-ль-Фарадж). Буде справедливо називати «недолюдиною» істоту, подібну до людини, якщо в її душі панує необмежений потяг до руйнування, примітивна заздрість, неприкрита підлість. Отже, не все, що має людський вигляд, рівне. Поняття «справжня людина» адекватне поняттю «людина». Будь-яка істота або є людиною, або не є нею. Читати далі »


Ідеологічна платформа Української Націоналістичної Спілки

В своєму рухові дух реалізується і через людську особистість, і через спільноту. Найвищим типом спільноти є нація, її буття обіймає всі напрямки діяльності духу. Нація не є просто скупченням людей, поєднаних за формальними ознаками /мова, тип вишивки, ширина шароварів/, це є інтегрована особистість, для якої людина виступає лише моментом. Як особистість, нація має свою свідомість, волю, своє обличчя і свій шлях. Читати далі »


Політична філософія ДСУ

Ідеологія ДСУ охоплює інтереси не соціальної чи партійної групи, верстви чи класу, а інтереси Нації. Політична ідеологія ДСУ – націократична. Об’єднання прагне до побудови націокротичної держави, джерелом влади якої буде УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ.

Нація – головне поняття політичної філософії ДСУ. Права та інтереси нації – головні критерії наших дій. Держава правочинна тоді, коли керується інтересами Української Нації. Завдання держави – служити Нації, бути могутнім інструментом її політичного та духовного самоствердження, її історичної творчості. Влада Української Нації гарантуватиме й права кожного члена цієї великої спільноти. Читати далі »


Постулати нескореної Нації

Держава не відбудеться, якщо економічне мислення в суспільстві домінуватиме над національним

Нація, котра не бажає керуватися власними інтересами, змушена керуватися інонаціональними

Національна воля без національної ідеї сліпа, національна ідея без національної волі безсила

Нація гине, коли жадоба демократії сильніша, ніж інстинкт самозбереження

Перш ніж говорити, яка Україна нам потрібна, подумаймо, які ми потрібні Україні Читати далі »


Jedem das seine

“…Модернізували, підхопили, перебудувались, впровадили новий коефіціент.
Вмикаєш – не працює…” (М. Жванецький)

Ніхто не приділяє стільки уваги економічній та суспільній теорії, як марксисти (тобто ліваки всіх відтінків – від чорного до рожевого), і ніхто водночас так ганебно не провалює практику, як вони ж. Читати далі »


Звернення до українських націоналістів від Дмитра Савченка

І Прикро про це говорити, але сучасний націоналістичний рух потрапив у засідку лихоманливого духу сектантства і банальної багатослівності.
Істотно цьому посприяла хвороблива гординя «кімнатних фюрерів» і самозакоханих отаманчиків. Україна завжди «славилась» патологічно високою кількістю поводирів на душу населення, а тому каменем спотикання для архіважливих історичних місій українства ставали міжфракційна боротьба та батальні кухонні міжусобиці. Ми не виходимо на світову історичну арену через те що майже завжди зайняті собою… Замість того щоб насаджувати українську колоніальну політику десь у Африці, Латинській Америці чи між сибірськими народами, наші пращури були з головою поглинуті «інтрігамі мадрідскава двара» що розгорталися довкола гетьманської булави. Читати далі »


До 80-ої річниці загибелі Героїв Данилишина та Біласа

Про Біласа і Данилишина можно розповідати довго в контексті їх експропріаційно-терористичної діяльності. Для ІІ-ї Речі Посполитої ці два українських бойовика були звичайними грабіжниками. Так, навіть не терористами, а просто грабіжниками. Адже вони, як могло здатися зовні, просто грабували банки і пошти. Цілком інша справа, куди вони потім пускали ці гроші (А без здобутих ними і такими як вони коштів Українська Військова Організація існувати б просто не могла). Та формально перед польським судом вони предстали саме як грабіжники. Якби ці двоє зробили те саме на 80 років пізніше, ця держава (що зовсім формально носить назву «Україна») так само винесла б їм вищу міру покарання (правда з тією різницею, що до смертної кари наразі діє мемеорандум). Так, для республіки «Україна» Білас і Данилишин героями бути не можуть. Але для нас, соціал-націоналістів, ці двоє були, є і завжди залишаться прикладами незламності духу українця-бойовика. Читати далі »

« Попередні - Наступні »